Українська English Deutsch Polska Русский

Тисовський Степан

Член проводу Пласту, скавтмастер, редактор журналу «Молоде Життя». Військовий суддя в австрійській армії.

Народився у Львові в сім'ї Василя Тисовського та Матильди з німецького роду Балабанів; батько працював викладачем, а відтак директором вчительської семінарії.

Відмінно навчався в початковій школі та виявляв здібності до рисунку та музики (гри на скрипці). Середню освіту одержав в Академічній гімназії у Львові. Захоплювався спортом, шахами, мандрівками. Закінчивши університетські правничі студії, відбув однорічну військову службу і одержав ступінь підпоручника.

Працювати залишився в австрійському військовому судівництві. В роки Першої світової війни як майор-авдитор провадив військові польові суди. Був вірним принципам справедливості, захищав невинних людей від безглуздої нагінки австрійських військових. За це в останній рік війни був відкликаний з фронту і призначений на службу при Львівських гарнізонних тюрмах.

З приходом до влади поляків Степан Тисовський відмовився від авдиторіату і тимчасово залишився безробітним. На той час з огляду на посаду вчителя гімназії (державного службовця) Олександр Тисовський відмовився офіційно очолювати Пласт. Цей почесний обов'язок на прохання пластунів взяв на себе його старший брат Степан Тисовський, який також став редактором журналу «Молоде життя». Влаштувався на роботу діловодом Українського товариства опіки над вдовами і сиротами світової війни (УТО). Ця незалежна від держави посада дозволила Степанові Тисовському стати справжнім керманичем Пласту, а секретаріат УТО був наче осідком пластової команди. Написав ґрунтовну працю п.н. «Пластові Закони».

Важко хворий на серце, не припиняв свої діяльности до дня відходу на Вічну Ватру.

Джерело: Вічна ватра на Личакові (могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар»). – Львів: ЗУКЦ, 2007. – 76 с.