Стасів Богдан

(03.09.1922 – 23.10.2008)


Пластун довоєнного заприсяження, один із співзасновників відродженого Пласту в Тернополі, знаний громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань.

Св. п. друг Богдан народився 3 вересня 1922 року у селі Корчин Сокальського району, що на Львівщині. Навчався у Львівській Академічній гімназії, математичному ліцеї, згодом став студентом Львівської Політехніки. Одинадцятирічним хлопцем (1933 р.) вступив до Пласту.

Богдан Стасів - активний учасник національно-визвольних змагань. Доброволець першого набору до 1 УД УНА “Галичина”. Військовий вишкіл проходив у Брно (Чехія), Гайделягер (Польща). У 1943 році др. Богдан відбув підстаршинський вишкіл у м. Мартінген (Німеччина). Літом 1944 р. брав участь в боях під Бродами, де 20 липня потрапив до радянського полону. Ув’язнення відбував у таборі №6, що у Московській області, а від 1947 року – на спецпоселенні у Читинській обл. (Росія). У 1954 році Богдан Стасів втік із заслання і повернувся в Україну. Проживав у селі Лозовій, що біля Тернополя, згодом у Тернополі.

Др. Богдан був співзасновником Тернопільської станиці колишніх вояків 1 УД УНА “Галичина” та до останніх своїх днів залишався її головою. Був заступником голови Крайової управи Галицького братства колишніх вояків 1 УД УНА. Автор проекту та організатор встановлення пам’ятника Борцям за волю України в с. Поручин на Бережанщині, автор та співавтор понад десятка дослідницьких праць з історії визвольного руху, виданих у Львові та Тернополі, багатьох статей, опублікованих у періодичних виданнях Австралії, Великобританії, Канади, США, України.

Відзначений багатьма ветеранськими нагородами, зокрема Золотим Хрестом (Канада, 1995 р.), двома Золотими медалями (Австрія, 1993 р., Великобританія, 1994 р.), відзнаками об’єднань колишніх вояків-українців, а також відзнакою Тернопільської міської ради.

Подав пл. Андрій Купина