Самокіш Ніна

Народилась 28 травня 1923 року в Каліші (Польща) в родині Дмитра і Марії Потороків, які були емігрантами – УНР-івцями. Батько Дмитро був учасником двох Зимових походів.

Ніна ходила до школи у Перемишлі, і там стала членкою таэмного Пласту, а пізніше у Львові.   Таборувала на Соколі.

У 1941 р. у Львові стала членом ОУН і була звязковою крайового провідника Юнацтва ОУН. Згодом працювала в Українському Червоному Хресті.

Під час війни виїхала з батьками до Німеччини, де вийшла заміж за артиста та співака Івана Самокіша. Після війни вони виїхали до США й оселились у Трентоні, штат Нью-Джерзі.

Ніна з чоловіком провадили тут багато років українську радіо-програму.

Ніна стала пластовою виховницею. Дуже любила пластову молодь і пластові табори.   Сімнадцять разів була коменданткою новацьких і юнацьких таборів – на пластових оселях: "Бобрівка" (Гартфорд), "Новий сокіл" (Бофало) та "Вовча Тропа" (Іст Четгем).

У Крайовій Пластовій Старшині була Крайовою Референткою УПН-ок та Головою виховного сектора. Була членом Крайової Пластової Ради, була також станичною пластової станиці в Нью Йорку. Багато років, аж до смерти, була курінною „Верховинок”.

Ніна була в Америці членом ОУН, членом Президії Середовища УГВР. Часто провадила тури в Україну і таким чином підтримувала звязки з дисидентами. Інформувала про їх потреби діяспору і дбала про допомогу дисидентам з боку діаспори.

Понад 50 років була активною членкою Союзу Українок Америки, була в його Екзекутиві, а також багато років була головою відділів СУА в Трентоні та в Нью-Йорку.

Померла 31 грудня 2006 р. в Нью Йорку, похована на Православному цвинтарі Св. Андрея в Бавнд Бруку.

Інформація подана куренем "Верховинки"