Редько Юліян

Старший пластун куреня ч. 5 «Довбушівці». Мовознавець, письменник, перекладач, почесний член НТШ.

Народився в с. Дернів, тепер Кам'янко-Бузького р-ну Львівської обл., в родині Костянтина та Марії Редько. Початкову освіту отримав вдома. У 1924 році закінчив гімназію у Станіславові, де належав до Пласту і організував підпільні гуртки учнів старших класів ОВКУГ (Організація вищих кляс українських гімназій). У 1921 році в журналі «Поступ» з'явилася перша публікація — переклад оповідання М. Лермонтова «Ашик Керіб». Друкувався також в журналі «Український Пласт».

Згодом переїхав до Львова і став студентом медичного факультету Українського таємного університету. Під псевдонімом Мстислав Хмара редагував газету «Метеор» — орган ОВКУГу. Ця газета, що мала виразне антипольське спрямування, стала причиною арешту і суду над Юліяном Редьком. Проте завдяки старанням адвокатів С. Шухевича та М. Глушкевича був виправданий.

У 1926 р. у Відні під псевдонімом Ю. Крук-Мазепинець видав повість «Дурні діти» про Український таємний університет. В цьому ж році покликаний на службу до польської армії.

У 1927 р. вступив на філософський факультет Львівського університету, який закінчив у 1931 р. з дипломом маґістра філософії у галузі слов'янської філології. Отримав посаду в гімназії при Малій семінарії.

У 1944 р. призначений виконуючим обов'язки завідувача кафедри української мови, а 1945 р. — деканом філологічного факультету Львівського педагогічного інституту. У 1949 р. звільнений з педінституту за «ідеологічні помилки» у вихованні студентів (поновлений на роботі у 1951 році). Від 1959 року працював на кафедрі української мови у Львівському державному університеті ім. Івана Франка, у 1969 році захистив докторську дисертацію.

У 1990 році обраний почесним членом НТШ у Львові.

Помер у Львові 26 травня 1993 року.