Пастернак Северин

Пластун куреня ч. 1 ім. Петра Сагайдачного при Академічній гімназії у Львові, підреферент пластового архіву і музею ВПК. Доктор геолого-мінералогічних наук.

Народився у с. Вацовичі (тепер Залужани Дрогобицького району) у родині священика. Навчався в Академічній гімназії, де у 1914 р. вступив у Пласт. По закінченні гімназії воював на австрійсько-італійському фронті, де був поранений. У 1919 р. пішов добровольцем у лави Української Галицької Армії і в чині підхорунжого відстоював незалежність ЗУНР. В лавах УГА працював у «Пресовій квартирі», належав до редакції бойової газети «Козацький голос». Інтернований, у Чехословаччині студіював у Вищій гірничій школі у Пшибрамі (закінчив у 1927 р.), видавав журнал колишніх вояків УГА «Український скиталець».

Повернувшись до Львова, працював викладачем у ремісничому училищі, одночасно вивчаючи геологію і корисні копалини Галичини. Став членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Під час першої радянської окупації Галичини став доцентом геологічного факультету Львівського університету. Після війни працював старшим науковим співробітником Природознавчого музею, згодом — його директором. Захистив дисертації: у 1947 р. — кандидатську, а у 1961 р. — докторську. Від 1963 р. і до виходу на пенсію працював в Інституті геології і геохімії горючих копалин АН УРСР. Написав п'ять монографій і більше ста наукових праць.

Брат Северина, Ярослав Пастернак (еміґрував у 1944 р, похований на чужині), віднайшов у Крилосі (1937 р.) кам'яний саркофаг з останками князя Ярослава Осмомисла, які зберігаються у крипті собору св. Юра.

Джерело: Вічна ватра на Личакові (могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар»). – Львів: ЗУКЦ, 2007. – 76 с.