Козак Едвард

(ЕКО)

Народився 26 січня 1902 р. в с. Гірнім коло Стрия. Один з наймолодших членів УСС, стрийської пластової сотні. Вернувшись до Львова після поразки українського визвольного зриву в 1917-20 рр., влаштувався на працю в пресовому концерні Івана Тиктора, де редаґував сатиричний журнал “Зиз” і “Комар” та ілюстрував дитячi журнали “Світ Дитини”, “Дзвіночок” та “Юні Друзі”, а також книжки видавництва І. Тиктора.

Студіював у Віденській мистецькій школі (1917) і мистецькій школі Олекси Новаківського (1926). Малював і брав участь у виставках Асоціяції Самостійних Українських Мистців (1933-6). Наприкінці 2 світової війни еміґрував до Німеччини, де почав видавати гумористичний журнал “Лис Микита”. У 1949 р. виїхав до Америки, де продовжував свою мистецьку та видавничу діяльність як карикатурист, ілюстратор, маляр, фейлетоніст, сатирист та редактор. Працював на телебаченні в ділянці дитячих рисункових фільмів (т.зв. “cartoons”) і в 1957 р. отримав за свою працю нагороду від NationalEducationalAssociation. Його образи були на виставках в Детройті, Чікаґо, Бофало, Торонто, Едмонтон та Гантер, Н.Й. Також ілюстрував дитячий журнал “Веселка”. До кінця свого життя був членом пластового Загону “Червона Калина”, проєктував Загоновий прапор, відзнаку, ілюстрував Загонові видання “Послання” і “Косар”, як також інші пластові видання. Для Спортивно-Вишкільного табору (“СВТ”) запроєктував чотири поштові карточки. 

Е. Козак найбільш відомий з його сатиричних рисунків і дописів, в яких він реаґував на політічні і соціяльні події в українському громадському житті. Він видав два альбоми рисунків (“Село”, 1949) та “ЕКО” (1949). Під псевдом Гриць Зозуля писав знамениті сатири, які видав під назвою “Гриць Зозуля” (1973) та “На хлопський розум Гриця Зозулі” (1982). Написав численні фейлетони і вірші під різними псевдами, деякі з них видані в збірці “Вірші іронічні, сатиричні і комічні” (1959). Помер 22 вересня 1992 р. в Детройті.

Подав: пл.сн. Богдан Кузишин.

(Джерела: газ. “Свобода”, 18 лютого, 1982 р., “Енциклопедія України”, UniversityofTorontoPress, Том ІІ, ст 649, “Дружнє Послання”, березень 2003 – Є ЗНІМКА).