Колесса Микола

ім. Т. Шевченка.
Народився в Самборі, в родині видатного вченого, фольклориста і композитора Філарета Колесси.
У 1917 році учнем філії Академічної гімназії стає пластуном полку ім. П. Сагайдачного. Юнаки брали участь у Листопадовому Чині 1918 року як розвідники, що добре знали місто. Невдовзі, вже по закінченні українсько-польської війни, пластуни разом з українською громадою вшановували та впорядковували могили героїв. Зокрема, декілька разів здійснювали походи на Маківку.У 1928 році закінчив університет і консерваторію у Празі; у 1931 р. – Празьку школу вищої майстерності в класі відомого чеського композитора та педагога Вітезслава Новака. У 1931 — 1939 рр. був викладачем Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові. У 1953 — 1965 рр. ректор, від 1957 р. — професор Львівської консерваторії (тепер — Вищий державний музичний інститут ім. М. Лисенка). Паралельно активно виступав як блискучий диригент з симфонічними оркестрами Львівської філармонії, Театру опери та балету (1944 — 1947). Водночас був художнім керівником і головним диригентом хорової капели «Трембіта» (1946 — 1948).
Виховав цілу плеяду диригентів, знаних далеко за межами України. Серед них: Степан Турчак, Іван Гамкало, Юрій Луців, Євген Вахняк, Тарас Микитка, Богдан Антків, Роман Филипчук і багато інших, а підручник «Основи техніки диригування» й донині залишається основною навчальною книгою.
Основні музичні твори: 1-а і 2-а симфонії (1950, 1960), «Українська сюїта» (1928), «Симфонічні варіації» (1931), сюїта
«В горах», фортепіанні твори: «Картинки Гуцульщини», «Три коломийки», «Гуцульський прелюд», «Про Довбуша».
Доля, яка обдарувала його непересічним талантом, дала і радість визнання його заслуг — це той щасливий і доволі рідкісний випадок, коли нагороди не запізнилися. Микола Колесса — почесний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, академік Академії мистецтв України, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, кавалер ордену «За заслуги», нагороджений відзнакою Президента «Герой України».