Фіґоль Данило

Старший пластун куреня ч. 1 ім. Федя Черника. Етнограф, мистецтвознавець, музеєзнавець, співзасновник Українського фотографічного товариства.

Народився у м. Коломия на Івано-Франківщині в сім'ї педагога-катехита гімназії о. д-ра Івана Фіґоля та Стефанії з Галущинських. 1930 р. закінчив юридичний факультет Львівського університету, одержавши звання маґістра права. Один з організаторів УФОТО (Українське фотографічне товариство) у Львові, член редколегії органу УФОТО, журналу «Світло й тінь» (виходив у Львові у 1933 — 39 рр.). Учасник всіх виставок УФОТО як в краю (8 виставок), так і за кордоном (1933 — Чікаґо, США, 1935 — I Всеслов'янська виставка мистецької фотографії у Загребі, Хорватія). У 1932 р. на міжнародній фотовиставці в Лос-Анджелесі за фото «Юдин гріш» одержав гран-прі.

Від 1944 р. працював фотографом Львівської філії АН УРСР, від квітня 1946 — науковим працівником етнографічного музею АН УРСР у Львові. Від 1947 до 1964 рр. очолював Відділ експозиції та культмасової роботи, від 1964 р. працював головним охоронцем музею. За час роботи в музеї опублікував сам або у співавторстві понад 20 праць і науково-популярних статей з питань етнографії та художнього промислу. Багато сил віддав вихованню молодих працівників музею. Був учасником багатьох наукових конференцій і, зокрема, VII Міжнародного конгресу антропологічних та етнографічних наук у Москві у 1964 р. Від 1945 р. був незмінним особистим секретарем та опікуном Олени Кульчицької, ініціатором створення музею художниці у львівській середній школі № 87 та одним з виконавців останньої волі художниці про передачу усієї її творчої спадщини в дар народу в особі Львівського музею українського мистецтва (сьогодні Національний музей у Львові).

Помер у Львові 7 жовтня 1967 р., похований на Личаківському цвинтарі.