Дорош Юліан

Визначний фотомитець, піонер українського кіно в Галичині, журналіст, етнограф, краєзнавець, один з головних пластових фотографів 20-х років, автор єдиного відомого, фільму про таборування пластунів на Соколі 20-х років (фільм наразі не віднайдено).

Народився 9 червня 1909 року в сім'ї австрійського митника у Жидачеві. З початку 1920-х років родина Дорошів жила в Станіславі, де Юліан закінчив українську гімназію. Там він вступив до пластового куреня число 11 ім. І.Мазепи. Тоді він вперше взяв до рук фотокамеру і з того часу веде фотолітопис пластових таборів. Пізніше член 15 куреня УСП “Орден Залізної Остроги”, Великий Канцлер куреня. Належав до Станичної старшини Львова (1929), підреферент світлин Пласту(1928-1930), відзначений похвальною грамотою (1930).

1927 — 1932 навчається на юридичному факультеті Львівського університету. У Львов він мешкає у родині своїх двоюрідних братів Івана та Тараса, синів письменника Антона Крушельницького. З тих часів починається його регулярна співпраця з багатьма львівськими українськими виданнями (“Дні”, “Життя і знання”, “Кіно” та інші), крім того він веде рубрики фотолюбителя у пластових журналах “Вогні” і “Молоде життя”, а також у газеті “Неділя”, де він був співредактором.

Працював фотографом і перекладачем в науковому "Товаристві прихильників Гуцульщини" з Варшави, яке щороку проводило збір етнографічного матеріалу в Карпатах. Саме матеріали, зібрані під час роботи у Товаристві, склали основу виставки "Наша Батьківщина у світлині" (1935 р.), організованої Українським фотографічним товариством у Львові.

Напередодні Другої світової війни Юліан Дорош знімав на запрошення Ярослава Пастернака археологічні розкопки у княжому Галичі (Крилосі).

У 1939 р. Ю. Дорош разом з О. Довженком і Софронівим-Левицьким подорожував Карпатами (Косів, Кути, Криворівня). У Жаб'є знімали гуцульське весілля з подружньою парою, кіньми, пістолями і стрільбою.

Протягом 1956 — 1965 рр. Ю. Дорош — фотограф відділу археології Інституту суспільних наук та учасник археологічних експедицій. Його фотографії публікувалися в працях з археології, етнографії, народного мистецтва, експонувалися на трьох персональних виставках. Пізніше працює фотографом у Львівському історичному музеї та на кафедрі історії техніки Львівського політехнічного інституту. Одним із перших у Львові опановує техніку кольорової фотографії. У 1956 році при відділі археології Інституту суспільних наук АН УРСР організовував фотолабораторію, у якій друкували ілюстрації до путівників, альбомів, книжок.

Помер 20 липня 1982 році. Іменем Юліана Дороша названа вулиця у Львові.

“Свято молоді” (1929) — документальний фільм з життя Пласту, “До добра і краси” (1938) - перший український повнометражний художній фільм в Західній Україні, Документальний фільм про похорон командувача УГА генерала Мирона Тарнавського (1938) та ін.