На марґінесі статтей “Пласт на порозі свого 60-ліття”

Зближається 60-ліття Пласту, ГПБ плянує видати його історію. Насу­вається питання, чи не варто б докладніше застановитися про доцільність у поспіху здійснювати ідею написання історії Пласту. Мої міркування ба­зуються на статті про Пласт в Енциклопедії Українознавства. Члени україн­ської спільноти хотять мати в ній докладні, правдиві дані про різні ділянки українського життя, а ми пластуни повинні дати приклад, зразок інформацій про факти та особи, що творили історію Пласту, коли мова про інформаційну статтю про Пласт.

Зосередьмо нашу увагу на згаданій статті в аспекті лише одного уладу, УПН, про який я можу говорити. На підставі зібраних мною матеріялів про УПН я дозволю собі ствердити факт, що ряд інформацій про УПН не від­повідає правді, не є докладний. Мені дивно, чому автор статті не завдав собі труду прочитати мою працю “25-річчя новацького руху”, здається чи не єдину історію якогонебудь пластового уладу, ні не звернувся у справі необхідних матеріялів до мене, що був у проводі УПН у другій і третій фазах його розвитку (поділ на розвиткові фази – гл. “25-річчя новацького руху”). Для прикладу наведу декілька фактів:

Рік оснування УПН

Улад Новиків (перша фаза, 1924-1939) основано в 1924, а не в 1927 р. Перша наказна Головна Управа під проводом скм. С. Сидорович випрацювала перші організаційні та діяльностеві напрямні Уладу Новиків. У січні 1926 р. ВПК затвердила Головну Управу Уладу Новиків під проводом ст. пл. Марії Кравців. 13 лютого 1927 р. відбувся у Львові 1-ий З’їзд УН. У поміще­ному в “Молодому Житті” ч. 3 (15.III.) звідомленні подано таке: “Звіт ГУ здав Кліщ І., який відданий справі новиків цілим серцем і душею, одинокий стоїть від початку уладу, себто 1924 р., в рядах організаторів УН. Він і під­готував цей з’їзд… Загальне число новиків біля 500… Вибрано на з’їзді ГУ УН у складі: скм. П. Лисецький – голова, ст пл. Кліщ Іван – уряд, містоголова…” (Кліщ, а не Кліпі, як подано в статті).

ВСУМ

2-га фаза (“Плем’я Новаків”, 1940-1944) тривала коротко та була не­звичайно динамічна. Ц. Паліїв покликала мене до проводу Племени Новаків. Зразу я унапрямив нашу працю так, щоб виповнити змістом випрацювану Дротом схему Племени Новаків, інтегральної частини ВСУМ-у, розробити методи дії, вишколити виховників та поширити організаційну мережу. Число новаків при кінці грудня 1943 р. зросло до 821, а в самому Львові діяло 12 куренів зі370 новаками. Автор статті лише одним реченням згадав про ВСУМ. Ми використали всі можливі методи пластування, а не лише табірництво й мандрівництво. Між іншим, автор статті не згадав про вишколи виховників. Оскільки мені відомо, вперше в історії Пласту відбуто 2-тижневий вишкіл новацьких виховників у Косові (10-24 січня 1944) під моїм про­водом. Запитую, скільки років пройшло, заки в УПЮ почали проводити подібні вишколи? Тому я вважаю, що цей факт повинен бути підкреслений. ВСУМ фактично вели: Ц. Паліїв – референт ВСУМ-у та субреференти: для юнацтва – Ірина Хойнацька, для новацтва – Т. Самотулка.

Орлиний круг

В третій, еміграційній, фазі розвитку УПН (1945 – тепер) я продовжу­вав працю, як його провідник. У 1947 р. я оснував Вишкільну Ланку, назву якої згодом змінено на Орлиний Круг (Т. Самотулка – голова, члени: ст. пл. С. Петрів і ст. пл. В. Слиж). Завданнями ОК в першу чергу були вишкіл і дошкіл новацьких виховників, видавання матеріялів і т. д. Орлиний Круг став згуртуванням активних вишколених новацьких виховників, що допомагає мені, булавному УПН-ів, у розв’язуванні всіх актуальних питань праці з новацтвом, а коли в грудні 1954 р. я відійшов від проводу УПН, Орлиний Круг перейняв провід, а навіть відповідальність за улад, бо не завждими мали достатню увагу ГПБ. Тому зовсім не відповідає правді інформація автора про ОК: “У ділянці методики виховання новацтва працює “Орлиний Круг” для новаків (Л. Бачинський, Т. Білостоцький, Т. Самотулка, О. Гаврилюк, Н. Кулинич, В. Кулинич)…” Л. Бачинський ніколи не грав провідної ролі в ОК, та про нього автор статті згадав, а прізвища таких справді активних впродовж багатьох років членів ОК, як О. Грималяк, Д. Беднарський, В. Слиж і інших, не говорячи вже про молодших активних членів ОК, про­мовчав. За час своєї діяльности ОК провів 50 Рад Орлиного Вогню, свита справжніх вишколів новацьких виховників, не вчисляючи численних три­денних курсів та підготовчих вишколів. Орлиний Круг фактично став зав’язком Кадри Пластових Виховників. Започаткований мною в 1948 р. журнал новацьких виховників “Вогонь Орлиної Ради” довго боровся за своє існу­вання без фінансової допомоги ГПБ, втримався, був допоміжним у праціновацьких виховників і став прикладом для наслідування в УПЮ. Орлиний Круг започаткував Бібліотеку ВОР, в якій видано ряд праць членів ОК. Годі вичислити всі досягнення ОК, що не є самохвальбою, але фактами, внслідними довголітньої муравлиної праці скромних пластунів і пластунок, які допомагали пластовій дітворі рости. Тому правдива інформація про їхпрацю, справедлива її оцінка буде рівночасно признанням за їх труд і стимулом до праці для інших.

Хіба наведених фактів досить, щоб показати вартість інформацій про УПН у статті про Пласт в УЕ. Тому історія Пласту може бути лише збіркою працею компетентних пластунів і пластунок, виготовлення якої вимагатиме багато часу. Зібрання матеріялів це ще не все. Їх треба опрацювати, пов’язати в одну цілість, яка давала б вірний хід подій пластового руху. В цьому листі я висловив свої міркування лише до першої статті.

Пластовий шлях. – 1971. – Ч.4(31). – С.56-57.