Г

ГАВДИДА Іван, с. Михайла (пл. псевд. “Гетьман”, псевд. “Лісовий”; 20.09.1966, с. Саранчуки Бережанського р-ну Тернопільської обл. – 30.08.2003, м. Київ). Організатор пластового осередку в Бережанах, курінний куреня УСП-УПС “Вовча ліга”. Голова Тернопільської обласної організації Конґресу Українських Націоналістів (1996-2000), член Головного Проводу КУН (1998-2000), заступник Голови Проводу ОУН, директор Центру національного відродження ім. С. Бандери (2000-2003). Організатор і опікун Молодіжного Конґресу Українських Націоналістів (тепер Молодіжний Націоналістичний Конґрес). Вбитий невідомими особами на вулиці. Дж. і літ.: Вітвіцький О. Свіча пам’яті // Шлях перемоги. – 2003. – Ч.40. – С.14.

ГАВРИЛЮК Павло, с. Федора (пл. псевд. “Морозенко”; псевд. “Мороз”; 25.03.1903, смт. Олександрія Рівненської обл. – ?, с. Посягва Гощанського р-ну Рівненської обл.). 61 курінь ім. І. Богуна (Олександрія), курінь УСП “Болотяні чорти”. Член Української Військової Організації (УВО), ОУН. Загинув у боротьбі з большевиками – застрілився у безвихідній ситуації, можливо, 1947. Дж. і літ.: Дарованець О. Матеріали про пластунів на Волині; Список-каталог ЦДІАЛ, т.1, с.80.

ГАВРИЛЮК Мирослав (пл. псевд. “Цюк”; 1910 – 06.1941, м. Івано-Франківськ). 11 курінь ім. Гетьмана І. Мазепи (Станиславів), 10 курінь УСП “Чорноморці”. Інженер-будівельник. Член ОУН. Заарештований большевиками. Замордований у тюрмі. Дж. і літ.: Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.8.

ГАЙДУКЕВИЧ Олександра (1923, м. Роботичі Перемиського пов., тепер Польща – 11.04.1947). Таємний Пласт (Перемишль). Медсестра Українського Червоного Хреста (УЧХ) Перемиського надрайону (1945-1947). Загинула в криївці з пораненими. Дж. і літ.: Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.8.

ГАЛАС Іван (? – 17.03.1939, Красне Поле біля м. Хуста Закарпатської обл.). Пласт на Закарпатті, курінь старших пластунів “Самітні Рисі”, пластун-скоб, скавтмайстер. Загинув під час мадярського нападу. Дж. і літ.: Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.8; Пластовий альманах з нагоди п’ятдесятиріччя Українського Пласту на Закарпатті, 1921-1971 / зложив Степан Пап-Пугач. – Рим, 1976; Шанта Ю. Героїчний фінал Українського Пласту на Закарпатті // Пластовий шлях. – 1984. – Ч.2(71). – С.3-16.

ГАЛАСА Михайло (псевд. “Птах”; 13.11.1909, с. Криве Козівського р-ну Тернопільської обл. – 26.05.1942, м. Київ). 24 курінь ім. П. Полуботка. Окружний провідник ОУН Тернопільщини (1941), імовірно, член крайового проводу у Києві (Північно-Східні Українські Землі). Розстріляний ґестапо. Дж. і літ.: Гурська Л. Криве // Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник. – Т.ІІ. – Торонто – Нью-Йорк – Лондон – Сидней – Бережани – Козова, 1998. – С.770-773; Джуґлей-Гаврилюк О. Нескорені // Макар В. Спомини та роздуми. – Торонто – Київ, 2001. – Т.3. – С.446-451; Літопис Української Повстанської Армії. – Т.24. – С.47; Список-каталог ЦДІАЛ, т.1, с.85.

ГАЛЕМА Теодор, с. Трофима і Ганни (20 або 23.11.1911, с. Гребенів Сколівського р-ну Львівської обл. – 1945, Ебензее, Німеччина). 5 курінь ім. Ярослава Осмомисла. Член ОУН. Здобував вищу інженерну освіту. Заарештований ґестапо, в’язень нацистських концтаборів Авшвіц (1942-1945) та Ебензее, де загинув. Дж. і літ.: Дем’ян Г. Повстанський мартиролог Сколівщини // Сколівщина. – Львів, 1996. – С.378; Марунчак М. Українські політичні в’язні в нацистських концентраційних таборах. – Вінніпеґ, 1996. – С.136; Список-каталог ЦДІАЛ, т.1, с.85.

ГАНДЗІЙ Дам’ян (21.03.1914, Любин – ?). 5 курінь ім. Ярослава Осмомисла, 10 курінь УСП “Чорноморці”. У 1945 схоплений большевиками у Відні і засланий до Сибіру. Дальша доля невідома. Дж. і літ.: Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.8; Список-каталог ЦДІАЛ, т.1, с.89.

ГАНУШЕВСЬКИЙ Теофіль, с. Михайла (псевд. “Філько”; 1.03.1908, с. Лецівка Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. – ?) Пласт у Станиславові. Здобув середню освіту, бухгалтер. Військовий референт Станиславівського окружного проводу ОУН (1940). Проживав у с. Угорники (тепер у складі м. Івано-Франківська). Заарештований НКВД 28.10.1940. Засуджений до розстрілу 31.03.1941. Знищений, іморвіно, в кін. 06.1941, місце поховання невідоме. Дж. і літ.: Реабілітовані історією: Івано-Франківська область. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. – Т.2: Місто Івано-Франківськ, Богородчанський, Верховинський, Надвірнянський райони / упор. Л. Вардзарук. – С.106; Список-каталог ЦДІАЛ, т.1, с.89.

ГАСИН Володимир, с. Василя і Марії (псевд. “Тріска”, “Зелений”; 16.08.1916, с. Конюхів Стрийського р-ну – кін. 06.1941). Стриєчний брат Олекси Гасина. Пласт на Стрийщині – імовірно, 40 курінь ім. полк І. Черняти (Конюхів). Провідник ОУН у Стрийській гімназії, яку закінчив у 06.1936, окружний провідник ОУН Стрийщини (1938-1939). Студент факультету права Львівського університету від 11.1938. Заступник крайового провідника ОУН В. Тимчія (осінь 1939 – 02.1940). Заарештований при переході кордону 12.02.1940. Засуджений 12-13.05.1941 до розстрілу, страчений, імовірно, під час тотального знищення політичних в’язнів. Дж. і літ.: Дем’ян Г. Генерал УПА Олекса Гасин-“Лицар”. – Львів, 2003; Дем’ян Г. Засуд 39 українських націоналістів // Визвольний шлях. – 1998, – Кн. 6 (603).– С. 677­687.

ГАСИН Григорій-Марко, с. Івана і Катерини Корінець (пл. псевд. “Мацько”; 16.08.1913, с. Конюхів Стрийського р-ну Львівської обл. – весна 1939, с. Жупани Сколівського р-ну Львівської обл.). 2 курінь УСП Загін “Червона Калина”. Рідний брат Олекси Гасина. Навчався у Стрийській гімназії. Політв’язень польських тюрем. Член повітової екзекутиви ОУН Стрийщини, вояк “Карпатської Січі”. Розстріляний поляками при відступі із Закарпаття. Дж. і літ.: Дем’ян Г. Генерал УПА Олекса Гасин-“Лицар”. – Львів, 2003; Загін Червона Калина. Ювілейне видання пластового Загону “Червона Калина” / гол.ред. Володимир Воловодюк. – Стрий – Нью-Йорк, 2000; Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.9.

ГАСИН Олекса (Олександр), с. Івана і Катерини Корінець (псевд. “Вовк”, “Дор”, “Лицар”, “Сук”, “Чорнота”; 18.07.1907, с. Конюхів Стрийського р-ну Львівської обл. – 30.01.1949, м. Львів). 5 курінь ім. Ярослава Осмомисла (Стрий), організатор 40 куреня ім. полк. І. Черняти (Конюхів), 2 курінь УСП Загін “Червона Калина”, посмертно іменований гетьманським пластуном скобом. Закінчив Стрийську гімназію, студент землемірного відділу факультету сухопутної і водної інженерії Львівської політехніки (1931-1935, з перервами через арешти). Член Української Військової Організації (УВО), в ОУН від 1929. Організаційний референт окружного проводу ОУН Стрийщини, згодом окружний провідник (кін. 1933 – 01.1934, 1936). Крайовий провідник (друга половина 1934 – поч. 1935), організаційний референт Крайової Екзекутиви ОУН Західних Українських Земель (ЗУЗ, 1935). В’язень табору у Березі Картузькій (1935), опісля зосередився на військовій роботі, виїхав за кордон, де співпрацював у цій ділянці із Провідником ОУН Євгеном Коновальцем. У 1940-1941 – член Революційного Проводу ОУН, заступник шефа повстанського штабу і керівник ряду військових вишколів у Кракові. Державний секретар (заступник міністра) військових справ Українського Державного Правління Ярослава Стецька (1941). В’язень ґестапо у Дрогобичі, звільнений звідти боївкою Служби Безпеки Костя Цмоця. Військовий референт Проводу ОУН (1943, кін. 1945-1949), член Проводу ОУН (1947-1949), шеф Головного військового штабу УПА (12.1943-01.1944, кін. 1945-01.1949). Полковник УПА, посмертно підвищений до ступеня генерал-хорунжого. Загинув на вулиці Львова неподалік головної пошти – у безвихідній ситуації застрілився, щоб не потрапити до рук ворога. Дж. і літ.: Дем’ян Г. Дем’ян Г. Генерал УПА Олекса Гасин-“Лицар”. – Львів, 2003; Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.9; Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943-49. Довідник. – Нью-Йорк, 1994. – С.72­73.

ГВОЗДЕЦЬКИЙ Богдан (пл. псевд. “Бобко”, псевд. “Кора”, “Топір”; 3.01.1911, м. Львів – 16.04.1945, біля с. Суховоля Ярославського пов., тепер Польща). 43 курінь ім. кн. Олега Віщого (Львів), 10 курінь УСП “Чорноморці”. Закінчив Філію Академічної гімназії (1929), факультет права. Потім на польській дипломатичній службі в Італії, вояк Іноземного леґіону Франції (1939-1940), потрапив у німецький полон. Від 1943 – старшина Дивізії “Галичина”, після бою під Бродами перейшов в УПА. Співробітник редакцій і автор видань “Повстанець”, “За українську державу”, “Щоденні вісті Української інформаційної служби” та ін., редактор радіовістей. Співробітник Головного Військового Штабу УПА (1944-1945), керівник делеґації для переговорів з польською Армією крайовою (04.1945). Загинув у бою з большевиками, охороняючи поранену зв’язкову, дружину Ярослава Старуха Ірину Гевак-“Веселку”. Дж. і літ.: Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.9; Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943-49. Довідник ІІ. – Нью-Йорк, 1995. – С. 21-22.

ГОРБОВИЙ Михайло, с. Івана (9.09.1894, м. Косів Івано-Франківської обл. – ?). Організатор Пласту у Косові, зв’язковий 25 і 26 куренів, скавтмайстер. Сотник Українських Січових Стрільців. Заарештований НКВД 11.02.1941 за членство в ОУН, товариствах “Просвіта”, “Луг”, “Каменярі”, “Пласт”. Подальша доля невідома. Дж. і літ.: Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.10; Реабілітовані історією: Івано-Франківська область. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. – Т.1: Коломийський і Косівський райони / упор. Л. Вардзарук. – С.465.

ГОШКА Ярослав (07.01.1913 – 1940 або 1941). 37 курінь ім. полк. Дмитра Вітовського (Самбір). Студент. Ідеологічний референт повітової екзекутиви ОУН Самбірщини. Командир повстанського відділу у с. Гордині Самбірського р-ну у 09.1939. Знищений НКВД. Дж. і літ.: Рабій Є. Княжий город Самбір // Самбірщина. – С.152; Список-каталог ЦДІАЛ, т.1, с. 108.

ГОШКО Володимир, с. Миколи (псевд. “Вовк”; ? – 3.03.1940, м. Львів). 10 курінь УСП “Чорноморці”. Студент механічного факультету Львівської політехніки. Повітовий провідник ОУН Брідщини (1939), працівник референтури розвідки Крайової Екзекутиви ОУН Західних Українських Земель. Загинув у Львові в перестрілці з НКВД на вул. Каневських, 11. Його батько Микола, сотник УГА та колишній комендант м. Стрия, засуджений 15-18.01.1941 на відомому т. зв. Процесі 59-ох до смертної кари, розстріляний 14.04.1941 (за іншими відомостями – в кін. 06.1941 у замарстинівській в’язниці м. Львова). Дж. і літ.: Мороз В., Шпіцер В. Провідник Володимир Тимчій-“Лопатинський” (готується до друку); Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.10.

ГРАБЕЦЬ Омелян, с. Петра і Катерини Лашин (псевд. “Батько”, “Вовк”; 1.08.1911, с. Нове Село Любачівського пов., тепер Польща – 10.06.1944, біля с. Микулинці Літинського р-ну Вінницької обл.). Пласт у Празі та Перемишлі, член Команди СУПЕ. Провідник Генеральної округи ОУН на Осередньо-Східних Українських Землях (1943-1944), командир групи УПА-Південь (1944). Дж. і літ.: Командир групи УПА-Південь полковник “Батько”. Омелян Грабець у спогадах бойових друзів та родини. – Коломия, 2001; Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.10; Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943-49. – Нью-Йорк, 1994. – С.73-74.

ГРИНІВ Володимир, с. Івана та Марії (псевд. “Кремінський”, “Суп”; 16.09.1910, смт. Куликів Жовківського р-ну Львівської обл. – 10.02.1941, м. Львів). Підготовчий курінь в Теребовлі, імовірно, 93 курінь ім. полк. Нестора Морозенка. Навчався у Теребовлянській гімназії. Член ОУН від 1931, політв’язень табору в Березі Картузькій (6 міс. у 1934) і польських тюрем (до 1938), інструктор ОУН у м. Львові (1938-1939), від весни 1939 – військовий інструктор, а відтак військовий референт Крайової Екзекутиви ОУН Західних Українських Земель. Один із організаторів збройного повстання в Західній Україні (09.1939). В кінці 1939 – на початку 1940 – крайовий провідник ОУН у Кракові, активний учасник нарад 9-10.02.1940, член Революційного Проводу ОУН. Від 10.03.1940 – керівник організаційного відділу повстанського штабу у Кракові. У сер. 03.1940 повернувся у Львів, де став заступником шефа повстанського штабу С. Новицького. Поручник. Заарештований у Львові вночі з 2 на 3.04.1940, засуджений 29.10.1940 до розстрілу, страчений у тюрмі №1 (вул. Лонцького). Дж. і літ.: Василько Р. Степан Ніклевич-”Вірко” // Шлях перемоги. – 1997. – 26 листопада. – С.5; Список-каталог ЦДІАЛ, т.1, с.114.

ГРИЦАЙ Дмитро, с. Михайла і Катерини (псевд. “Палій”, “Перебийніс”; 1.04.1907, с. Дорожів Самбірського р-ну Львівської обл. – 22.12.1945, м. Прага, Чехія). 18 курінь ім. І. Франка (Дрогобич), 10 курінь УСП “Чорноморці”. Військовий референт Крайової Екзекутиви ОУН Західних Українських Земель (1931-1939, з перервами), керівник повстанського штабу ОУН (від 03.1940), військовий референт Проводу ОУН (1941-1942, 1944-1945). Шеф Головного Військового Штабу УПА (01.1944-12.1945). Затриманий чеськими прикордонниками при спробі перейти кордон до Німеччини. Героїчно загинув у чеській тюрмі – повісився напередодні передання в руки НКҐБ. Лицар Золотого Хреста заслуги (посмертно), генерал-хорунжий УПА (1945). Дж. і літ.: Гнатюк В. Із львівського періоду революційної діяльності Дмитра Грицая (1929-1934 рр.) // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Наукове видання історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. – Вип. IV / Відп. ред. Л. Тимошенко. – Дрогобич, 2000. – С.243-252; Гнатюк В. Із львівського періоду революційної діяльності Дмитра Грицая (1929-1934 рр.). Сторінки біографії // Визвольний шлях. – 2000. – Кн. 9. – С.41-49; Дем’ян Г. Повстанський генерал “Перебийніс” // Шлях перемоги. – 1997. – 5 червня. – С.6-7; Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.11; Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943-49. – Нью-Йорк, 1994. – С.76.

ГРИЦАК Іван (? – 03.1939, Красне Поле біля м. Хуста Закарпатської обл.). Пласт на Закарпатті, курінь при Учительській семінарії (Ужгород). Загинув під час мадярського нападу. Дж. і літ.: Шанта Ю. Героїчний фінал Українського Пласту на Закарпатті // Пластовий шлях. – 1984. – Ч.2(71). – С.3-16.

ГРИЦАК Олекса (? – ?). Член Пласту. Імовірно, знищений большевиками у 1941. Дж. і літ.: Окаринський В. М. Український скаутський рух (1911-1944 рр.). – дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Спеціальність 07.00.01 – Історія України. – Київ, 2001.

ГРИЦАК Осип, с. Теодора і Анни (пл. псевд. “Гриць”, “Камізелька”, “Смілий”, псевд. “Бездомний”, “Галайда”, “Гриць”, “Роман”; 10.01.1905, м. Стрий – 10.02.1940, м. Львів). 5 курінь ім. кн. Ярослава Осмомисла (Стрий), 2 курінь УСП Загін “Червона Калина”, кошовий у Стрию (1923-1924). Навчався у Стрийській гімназії, іспит зрілості склав у Лодзі у 1927. Керівник бойової ватаги опору у Стрию (1919). Залучений в ОУН Степаном Охримовичем. Розвідник повітової екзекутиви Стрийщини (1932), заступник референта розвідки крайової екзекутиви Олександра Пашкевича-“Тома” (1934). У 2 пол. 1934 – референт розвідки Крайової Екзекутиви ОУН, успішно працював з крайовим провідником Олексою Гасином-“Суком” та організаційним референтом Миколою Косом над відновленням організаційної мережі, що постраждала внаслідок масових арештів влітку 1934 після вбивства Б. Пєрацького. На поч. 1935 заарештований, відсидів у слідчому ув’язненні сім місяців. Після звільнення відійшов від активної роботи в ОУН через непорозуміння із тодішнім крайовим провідником Левом Ребетом­“Колом”, як і частина інших провідних націоналістів (О. Гасин, Д. Грицай, О. Пашкевич, Я. Стецько, Р. Шухевич та ін.). Політв’язень польських тюрем (1932, 1935, 07.1937 – 01.1939, 03.1939 – 09.1939). Від 11.1939 – заступник крайового провідника ОУН В. Тимчія-“Лопатинського”, у 03.1940 – 04.1940 – крайовий провідник ОУН. Заарештований у Львові 17.04.1940, засуджений 29.10.1940 до розстрілу, страчений у тюрмі №1 (вул. Лонцького). Дж. і літ.: Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.11; Василько Р. Степан Ніклевич-”Вірко” // Шлях перемоги. – 1997. – 26 листопада. – С.5; Дем’ян Г. Генерал УПА Олекса Гасин-“Лицар”. – Львів, 2003; Список-каталог ЦДІАЛ, т.1, с. 112.

ГРИЩИШИН, о. Михайло (пл. псевд. “Еліда”; 10.07.1909, с. Грабовець Стрийського р-ну Львівської обл. – ?). 2 курінь УСП Загін “Червона Калина” (Стрий). Священик на Стрийщині. Загинув від рук большевиків, за версією – в одному із сіл Сколівщини у 1946. Дж. і літ.: Пластуни у визвольних змаганнях. – Нью-Йорк, 2002. – С.11.

ГУПАЛОВСЬКИЙ Михайло (?, м. Золочів – між 26 і 30.06.1941, там само). 22 курінь ім. І. Богуна (Золочів). Працював водієм. Замордований большевиками у тюрмі у Золочівському замку. Дж. і літ.: Ільків О. Прогулянка у пластове минуле // Золочівщина. Її минуле і сучасне. – Нью-Йорк – Торонто – Канберра, 1982. – С.501; Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. – Львів – Нью-Йорк, 2002. – С.144.

ГУТОВИЧ Зеновія, д. Дмитра (псевд. “Зірка”; 11.11.1916, м. Дрогобич Львівської обл. – ?). Закінчила Дрогобицьку вчительську семінарію (бл. 1935). Зв’язкова Дрогобицького окружного проводу ОУН. Важко поранена при переході кордону з СССР у Німеччину через р. Сян, потрапила до рук НКВД (тоді загинули пластуни Володимир Білас і Лев Зацний). Загинула. Дж. і літ.: Гладилович А. Зеня Гутович // Дрогобиччина – земля Івана Франка. – Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто, 1973. – Т.1. – С.759-762.