Українська English Deutsch Polska Русский

“Золота книга”

Спомин проф. Леоніда Бачинського про ДРОТ-а “ Життя в Пласті”!

Починаючи свою працю на пластовій ниві в Севлюші на Карпатській Україні в 1923 р., я ще не мав достатньої підготовки, яку мають часто теперішні сеніори, що перейшли УПН, УПЮ і УСП. Моя пластова діяльність перед 1923 роком у Галичині, а опісля на Карпатській Україні припала вже мій сеніорський вік. Маючи 27 літ, я вже одначе був так у Пласті заванзовний, що міг стати на чолі проводу Пласту на Закарпатті, що мені в цьому допомогло, послухайте:

Пластова праця на Закарпатті тоді не була легка. Політика чеського уряду не визнавала нічого, що є українське. Заборонено було і слово "українець", "український" по школах, у урядах і пресі. Політика цього уряду була кольоніяльна. Завданням його було ширити ворожнечу між народами нечеського походження, вводити штучно підтримуваний хаос у мовному та правописному питаннях, не допускати ці народи до повної національної свідомости.

Важко було мені знайти таку лінію , яка б надавала український виховний напрям пластовому рухові на Закарпатті, взором якого був нам Пласт в Галичині, та одночасно не допустити до розв’язання Пласту владою або призначення на моє місце людини, яка б була неприхильна, а то й ворожа для українців. Не дармо отже часто уряд ЧСР закидував мені нелояльність до ЧСР, а вкінці і видалив мене з границь ЧСР. Дещо інакше було в самій Празі, де Пласт виступав зовсім відкрито, мав свободу рухів та не підлягав такій контролі, як ми, що жили на 3акарпатській Україні. Інші розраховання уряду.

Починаюячи пластову працю в Севлюші, я був якби без рук. Виратувала мене книжка "життя в Пласті" др. О. Тисовського. Цю золоту тоді для мене книгу я дістав із Галичини. Перестудіював я її кілька разів, вивчав те, що треба було для практики добре запам’ятати, не розлучався з нею ніколи в моїй прастовій праці.

Я можу сміло сказати, що ця книжка була мені з усіх пластових підручників провідною, й саме завдяки їй Пласт на Карпатській Україні був весь час на українських національних основах, взорувався на Пласті в Галичині, ідейно належав до нього, підчинявся наказам ВПКоманди у Львові, хоч формально ми входили в склад ЧС Скавтового Союзу, виборовши собі в ньому дорогу нам назву – Пласт. Але й уся пластова молодь використовувала цю книгу, не говорячи вже про інших пластових виховників попри мене.

Я використовував цю книжку часто в моїх публікаціях. Так одна з перших моїх книжок для пластунів-юнаків “Порадник Пластуна, яка вийшла в Ужгороді в 1926 р. і де було подано матеріал для 20 гурткових сходин 52 рази я покликувався на “Життя в Пласті”, звідки треба було черпати відповідний матеріял. Книжку ЖвП поручав я пластовій молоді як основний підручник (гл. ст.6).

В другім моїм підручнику “Основи Пласту”, що вийшла в 1928 р., я теж кілька разів покликався на “ЖвП” й умістив кілька разів виїмки з цієї книжки (гл. ст. 5, 24, 47).Те саме робив я й у книжочці “Сліди”, (гл. ст. 12 і 27).

Використовував я цю книжку й у журналику “Пластун”, який появлявся довгий час під моєю редакцією. В одному з чисел я помістив був фотознимку Проф. Др. О. Тисовського, як Основника Пласту й а автора книжки “Життя в Пласті”; Те саме я зробив в “Пластовому Кутку” журналу “Пчолка” (гл. ч. 9 з травня 1928 р, який виходив для молоді в Ужгороді під редакцією П. Кукурузи).

Ця “Золота Книга” мені багато допомогла, я їй багато завдячую,хоч і часами приносила мені багато клопотів. Так, передруковуючи в “Пластовому календарі” на рік 1928 пластовий гимн із словом “Україна”, я мав поліційні доходження й багато турбот від шкільноївлади.

Вплив книжки “Життя в Пласті” був так великий, що моя пластова діяльність вічно була під вогнем москофільської, мадярської та чеської преси (гл. “Русскій Вестнік”, “Подкарпатскі Гласи” і інші). Ці напади на мене закінчилися видаленням мене із ЧСР. Та я цього не жалую. Йдучи за виховним напрямом “Життя в Пласті”, ми впертою пластовою працею залишили на Закарпатті богато національно свідомої молоді, вирвавши її з москвофільства, мадярофільства, з темряви несвідомих, “чиї вони діти, ким й за що закуті”.

Якприємно по 30 літах чути з уст виховника Пласту на Закарпатській Україні, Др. О. Шандора на прилюдному вічу з рамени УККА в Клівленді, Огіо в США такі слова: “Коли б не Пласт на Закарпатській Украйні, то я не був би українцем”. Це є найкращий доказ впливу книжки Дорогого нам усім ДРОТ-а, який в своїй книжці ЖвП поклав основи виховної праці для пластової молоді на Карпатській Україні в рр. 1923-1929.

Листки дружнього зв’язку. Бюлетень І-го куреня УПС ім. Степана Тисовського. – 1956. – Ч. 3 (32). – С. 4–5.