Освячення пластового прапору в Тустановичах в 1928 році

Приїзд Верховного Отамана

Було це 28 вересня 1928 р. в Тустановичах, Дрогобицького повіту. В тому дні 49 Курінь ім. І. Богуна посвячував свій прапор. Тоді зв’язковим був я, а Кошовим ст. пл. Іван Гаврилів.

В неділю 28 вересня я з почесною четою витав Верховного Отамана на залізничому двірці в Дрогобичі. Приїхав Він львівським поїздом в год. 7-ій рано. Разом з ним пластуни і пластунки зі Станиславова, Стрия і Львова. Разом понад сто осіб.

Від третьої Верховинської Округи витаю Верховного Отамана. Мої пластуни витають Його окликами “Слава” і виходять з Ним на майдан перед залізничий двірець. Там ждали на гостей автобуси і авта. Всі які тільки були в Бориславі і Дрогобичі ми винаймили на той день.

Пригадую, що в довгій валці, я як провідник їхав першим, за мною Сірий Лев, а дальше наша “Юнона”, почесна чота, а за ними все пластове братство. В місті коло Народного Дому ожидав нас пластовий Кіш з Дрогобича і багато гостей з добродієм Пласту Др. В. Ільницьким. Вони прилучаються до нашої валки і їдемо разом в напрямі Тустанович. А що день був погідний то по дорозі стрічаємо богато гостей із поблизьких сіл і луговиків із Губич, що йшли на наше свято.

Тріюмфальна брама і повитання верховного отамана

Перед в’їздом до Тустанович ожидав нас цілий Кіш нафтового басейну. В склад Коша входили тоді Курені: 49, 58 і 59 та підготовчий жіночий Пластовий Курінь із Трускавця під проводом зв’язкового А. Волюха та два новацькі гнізда.

Кошовий І. Гаврилів здає Верховному Отаманові звіт і похід рушає до домівки Просвіти. Перед Просвітою збудовано величаву тріюмфальну браму. Добродій Пласту Кошовий лікар Др. М. Терлецький витає Верховного Отамана хлібом і сілю від цілого нафтового басейну. Хвилина повитання була дуже врочиста і імпозантна. Люди говорили, що такого свята Борислав ще не бачив.

Посвячення прапора, дефіляда і вбивання цвяшків

По привитанні з під дому Просвіти формується похід. Вирушаємо до церкви. Церква в нас велика, мурована в стилю львівської Преображенки. До Служби Божої стає шістьох священників під проводом о. декана Мекилити зі Стебника. Хор під батутою диригента Ю. Гаврилова співає прекрасно Службу Божу. Церква битком набита. Багато людей стоїть під церквою, бо немає для них місця там.

Пластовий прапор, який мав бути посвячений, лежав на тетраподі. По Службі Божій відбувається урочисте посвячення, по якім парох о. О. Мартинович вручає мені прапор. Я передаю його хорунжим і відбираю від них і цілого 49 Куреня присягу.

Після, цього формується похід. На площі коло школи перед Верховним Отаманом дефілює цілий Кіш “Червона Калина” та луговики з Губич.

По дефіляді в часі святочного обіду в залі Просвіти відбулось вбивання цвяхів до прапора. На цвяхах були вигравіровані прізвища жертводавців. Жертводавці зложили на потреби Пласту княжий дар: 6500 зл. Між ними Др. В. Ільницький і А. Довбуш по 100 долярів.

Діловий комітет і постава громадянства

До ділового Комітету входили такі панове і пані: Др. М. Терлецький, голова, о. О. Мартинович, Зарицький, П. Витвицький, М. Добрянський, Ф. Ваврик, Ю. Гаврилів, С. Гаврилів, М. Маців, І. Когут, Олександра Терлецька, Андріяновичева, Стефанія Зарицька-Погорецька, п. Павлина Зарицька-Нінилович, Катерина Гавриляківна-Гаврилова і Теодора Витвицька-Гаврилова опікунка 59 Куреня.

Постава українського громадянства нафтового басейну до пластового руху була незвичайно прихильна і позитивна. Вона піддержала Пласт не тільки морально, але і матеріяльно. Треба це завдячити добродіям Пласту Др. М. Терлецькому і Др. В. Ільницькому, адвокатові в Дрогобичі. Вони своїм авторитетом піднесли повагу пластової організації та спопуляризували Пластову Ідею серед українського громадянства.

Наш обовязок

На мою думку ми повинні відшукати цих наших добродіїв Пласту і вдержувати з ними зв’язок. Богато їх є в Америці і Канаді. Деякі з них як Др. М. Терлецький з Нюарку по розв’язанні Пласту польською владою були арештовані і суджені 1932 р. Просиділи враз зі мною по 3 місяці в дрогобицькій тюрмі.

Цінна памятка, тепер в пластовому музею в Клівленді

Хочу Тобі (т.з. Курінному Л. Бачинському), написати історію рушника якого Ти дістав від бл. п. Сірого Лева до Пластового Музею. Той рушник був застелений на підносі із хлібом і сілю, яким громадяне Тустанович і Борислава при тріюмфальній брамі витали Сірого Лева ( Після цього друг Лис подає опис посвячення прапору з участю Верховного Отамана.)

Листки дружнього зв’язку. Бюлетень І-го куреня УПС ім. Степана Тисовського. – 1962. – Ч. 2 (49). – С. 4–5.