“Пластовий кіш” в Долині

Короткий час існував Пласт у Долині. Це одиноке місто, яке входило в склад стрийської судової округи, що мало понад десять років українську середню школу. За інформаціями пл. сен. Павла Клима, колишнього члена стрийських юнаків 5-го куреня й старших пластунів 2-го куреня, в Долині існувала приватна гімназія від 1912 до 1922 р., а згодом в роках 1923-1924 – гімназійні курси. В рр. 1918-1922 були в Долині ще й курси учительської семінарії. Після того, як у 1929 р. польська шкільна кураторія не признала гімназії т. зв. право прилюдности, шкільна молодь розбрелася по різних гімназіях, але найбільше учнів вступило до стрийської гімназії, й тому долинський курінь рахувався наче “дочерним” куренем стрийського коша. Він існував імовірно лише два шкільні роки від 1920 до 1922 під назвою “Пластовий кіш”. Його зорганізував заслужений пластовий діяч, скавтмайстер, гімназійний професор, Юліян Каменецький, який був його опікуном. Йому допомагав учень шостої гімназійної кляси Михайло Селешко, пізніший старший пластун у ЧСР й відомий громадський і політичний діяч.

Кіш обрав своїм патроном Маркіяна Шашкевича. Об'єднував приблизно 30 місцевих гімназистів і поділявся на три гуртки. До нього між іншими належали: Павло Клим, Орест Шпіцер, Володимир К. Сват, Осип Тюшка, Осип Сондей, які згодом стали членами стрийських 5-го й 2-го юнацького, а деякі й старшопластунського куренів. Хоча долинський Пласт не згадується в названій раніше праці проф. С. Левицького, то можна думати, що проф. Каменецький подбав про його організаційний зв'язок зі Львовом. Чи Кіш був зареєстрованим й одержав своє порядкове число, невідомо.

Крім загальних пластових зайнять, Кіш відбував прогульки й мандрівні табори до Вишкова, на могили поляглих українських вояків, до Чорного лісу, на чеську границю й до Підлютого. Під опікою професора й поета Володимира Павлусевича пластуни поглиблювали знання українознавства.