Звіт дирекції академічної гімназії за шкільний рік 1912/13

ЗВІТ
ДИРЕКЦІЇ
ц.к. академічної ґімназії у Львові
за шкільний рік 1912/13

Зміст:

                І. Др. Олександер Тисовський – Пласт в українських школах.

                ІІ. Урядова часть – Директора.

 Накладом наукового фонду

У ЛЬВОВІ, 1913

З ДРУКАРНІ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНИ ШЕВЧЕНКА

ПЛАСТ (scouting for boys)

В УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛАХ

ВСТУП.

Ідея приспособити пласт, улад первісно воєнний, для цїлий вихованя молодїжи, походить з Англії, длятого нинї сей улад обняв там вже сотки тисячів молодїжі ріжного стану. Основателем могучого анґлїйского пластового уладу є ґенерал Бейден Пауелл, якого слава ізза сего розійшлась по всім культурнім сьвітї. Для нас тут зайве розписуватись про се, що зродило таку просто ґенїяльну ідею в умі анґлїйского вожда, що спонукало єго, занятого війсковими справами, звернутись нараз до вихованя молодїжи, якою, здавалось, мають прецїнь заниматись лишень заводові педагоги, а не офіцири. Може й зайве вже у довгих теоретичних виводах поясняти, чому то без гарно вихованої молодїжи тепер годї думати про культурний поступ народу і доказувати, що нинї кожда людина, яка бистрим зором глядить в будучність, мусить звернутись передівсїм до сеї будучої суспільности, до молодїжи, коли бажає сповненя своїх гарних мрій. Не час нам нинї на те, бо житє вимагає дїла, а хто хоче передше слїдити походженє і історию ідей, яким льоґічна очевидність дає право до житя, сей забересь виконувати їх що йно тодї, коли сьвіт перебіжить його сотки лїт вперед. Не вільно слїдити житя коштом єго самого, бо воно пімстить ся. Длятого треба вам думати самим, треба принимати що гарне і добре від других, а найважнїйше те, що не вільно стояти в місци і давати ся у дїлї переганяти иншим. Не думаймо, що на виконанє нової ідеї треба нам ждати пори, поки вона теоретично не буде совершенно викінченою, бо ідея і житє є у своїм поступі нескінчені, вони можуть довгими лїтами взаїмно до себе достроюватись, але нїкому не вдасть ся наперед відразу осягнути кінця одного з них. Длятого й ідея пласту є позірно невикінчена а в своїм поступі необмежена і треба приготовитись, що при вводженю єї в житє доведеть ся невпинно богато працї присьвячувати на те, щоб ся ідея зєдналась з житєм і лишилась надальше в злуцї з ним, щоби вона не покинула житя невдоволена єго отяжілостию, а знову житє щоби не збентежилось єї строгими вимогами. Про одно лишеньне вільнов сїй працї забути: в напрямі визначенім ідеєю пласту можна зміняти а радше доповняти всї теоретичні приписи, зате в зад вертатись не вільно нїколи і не вїльно оминати приписів або накручувати їх після нездарности виконавцїв. Треба іменно знати, що пластова ідея має нас вести вперед, а не даватись нами тягнути взад.

Предкладаю, щоби кличем наших пластунів були отеї чотири слова, які висказують повний зміст пласту: „Сильно, красно, обережно, бистро” зібрані в однім вислові „скоб”. Скоб — се заразом назва орла (Haliaёtus albicilla), величиною і силою другого по орлъ сизім, прегарної птицї, що панує по всїй Українї, а гнїздить ся головно над озерами і великими ріками. Нехай ся птиця буде заразом символом україньских пластунів, нехай назва „Скоб” буде найвисшим почесним титулом пласту. Нехай укр. пластуни здоровлять ся висловом „скоб”, а відповідають словом „знаєм”, пригадуючи собі тим, як їм слїд поступати, щоби стати правдивими, добрими синами свого народу.

До сего пластового кличу можна уложити відповідний систем найважнїйших пластових відзнак ось як: поверхню півкола о лучі 2 см. дїлить ся на 4 части, виду клиноватих вирізків з заокругленими берегами і стятим вузким кінцем. В горішну, ширшу часть кождого такого вирізка вписує ся по одній букві слова „скоб”, в долїшній, вузшій части представляє ся символи дотичних прикмет: С - сила — листок дуба, К — краса — галузка калини, О — обережність — гриб маримух, Б — бистрість — лискавка. Два перші вирізки з буквами „СК” творять разом відзнаку для учасників, третий з буквою „О” відзнаку для розвідчиків (уживану осібно або разом з попередними), четвертий з буквою „Б” відзнаку для пластунів І. кл. Отже пластуни І. кл. мали би вже на своїх відзнаках ціле слово „скоб”. Долїшні кінці вирізків мають ушка, до яких можна прикріпити одну або більше стяжок краски гуртка. Відзнаку носилоб ся під шиєю або дещо низше на груди як краватку. У „Гетьманьского Пластуна Скоба” краватку сю спинала би в половині спряжка з овальним щитиком, на якім зображений орел скоб на шпилю скали.

ОСНОВНИЙ УСТАВ ПЛАСТУ.

І. Пласт має на цїли зорґанїзувати молодїж, яка сьвідомо змагає до скріпленя народного орґанїзму через вихованє себе на будучих членів суспільности, всесторонно підготованих до всяких житєвих обставин. Дїяльність пласту є проте в сути своїй добре понятим патриотизмом, бо лиш такі одиниці, в яких всї питомо людскі прикмети є можливо найкраще розвинені, можуть утворити справді сильну суспільність. Прикметами, про яких розвій треба у пластї подбати, є: здібність

а) помічати все, що нас окружає всїми змислами.

б) пізнавати звязи поміж поміченими явищами та предвиджувати наслідки з причин.

в) вихісновувати здобутий досьвід в боротьбі о бутє, (практичне приміненє попередного).

г) творити етичні та естетичні понятя, які є природним товчком до єднаня всїх людских одиниць і змаганєм до що раз висшого совершеньства,

і як основа всего:

д) фізичне здоровлє.

II. Після того обовязком пластуна буде: виробляти та розвивати в собі здібність

до а): скоро й точно помічати рівночасно можливо велику скількість ріжних предметів (річий чи явищ) та здобути як найбільше досьвіду.

до б): пізнавати звязи кождого поміченого предмету з єго окруженєм;

до в): дати собі власними силами раду у всяких обставинах, одначе без нарушеня принятих основ моралї;

до г): повнити беззглядно а розумно всї приписи пластового закону (обняті осібними точками уставу) і

до д): по можности точно перестерігати основних правил ґіґієни.

III. Основою, на якій опираєсь єствованє пластового уладу, є почутє особистої чести. Через те одинокою карою ла несповненє обовязку є виключенє з пласту.

IV. З огляду на се першим завданєм впорядчиків є єднати для уладу молодїж беззглядно певну що до почутя чести. Гуртованє членів уладу відбуває ся дорогою постепенного вводжевя їх у пласт через низші степенї пластового устрою. І так найнизшим степенем є:

прихильник — се той, що єму подобаєсь ідея пласту. Він виучуєсь отже правил пластового закону та початкових відомостий, придатних в пізнїйших занятях, щоби здати перший пластовий іспит і стати властивим членом пласту. Таким дійсним членом пласту є що йно:

1. Учасник — отже сей, що здав перший пл. іспит. Він бере участь у всїх вправах, приготовляючись тим до другого пл. іспиту.

2. Розвідчик (пластун ІІ-ої кляси) — се той, що зложив другий пл. іспит, отже виказав ся відповідним теоретичним і практичним знанєм і вже може самостійно працювати у пласті. По третім пл. іспиті одержує він назву:

3. Пластун 1-ої кляси.

V. Всї пластуни є собі рівні, але в цїли веденя спільних вправ іменує ся зпоміж них провідників і дїловодчиків (про се рішає голосованє).

VI. Члени уладу (починаючи від учасників) лучать ся в слїдуючий спосіб

а) 8 членів творить під проводом провідника: гурток (учасникам помагає поучник).

б) 4 гуртки творять під проводом четаря чету;

в) 4 чети творять під проводом сотника сотню;

г) 4 сотнї творять під проводом полковника полк;

д) всї гуртки, чети, сотнї чи полки одної місцевости творять: курінь.

VII. Пластуни ІІ-ої і І-ої кляси можуть здобути назву „почесного пластуна”, коли здадуть один із почесних іспитів.

VIII. Найвисшою почесною назвою є титул „Гетьманьский Пластун Скоб”. Єго одержує пластун по зложеню вимаганих іспитів або за незвичайні заслуги.

IX. Занятя у пласті змагають до трох цїлий:

1. Пізнати та зрозуміти правила пластового закону.

2. Вивчити всї доси відомі способи, як пізнавати положенє та як давати собі раду у всяких обставинах.

3. Зібрати як найбільше власного досьвіду.

X. Правила пластового закону ось такі:

а) Пластун є словний — раз дане слово додержує мимо найтяжших перепон.

б) Пластун є совісний — кожде діло, якого добровільно підняв ся, сповнює по своїм силам найлїпше.

в) Пластун є точний — додержує точно речинця визначеного до розпочинаня або покінченя якогось занятя.

г) Пластун є ощадний — не тратить без потреби й хісна нї гроша, нї часу, нї енерґії, а то збуває, заховує на таку хвилю, коли буде потрібно.

г) Пластун безсторонно та беззглядно справедливий — признає й віддає кождому все, що єму належить ся.

д) Пластун є чемний супроти кождого чоловіка, головно супроти старших віком чи урядом і супроти жінок. Ся чемність не сьміє переходити в понижуванє.

е) Пластун вважає ся братом усїх инших пластунів а приятелем всїх людий, зьвірят і ростин, значить не лиш не доскулює нїкому й нїчому та не нищить нїчого, але всїм та всему намагаєсь в потребі прийти з помочию. Поміч подає безкорисно і у формі, яка нїчим не понижає того, кому він єї подає. Се відношенє пластуна до людий не допускає нїяких політичних чи віроісповідних зглядів. Поміч дотичить лиш справ моральних, ідейних та загроженого здоровля й житя, справи політичні й особистого інтересу є виключені.

є) В разї, коли власна честь пластуна була би загрожена, має він заховати рівновагу духа (о скілько не є спонуканий безпосередно боронити свого житя) і справу віддати під суд пластової старшини. Вона порішить справу так, щоби честь обидженого була вповнї привернена.

ж) Пластун шанує кожду особу чи річ, яка чимнебудь заслугує на пошану. Коли осягненє висшої цїли вимагає доконче нарушеня чогось иншого, треба тямити такий порядок:

Найвисшою цїлию пласту є:

1. розвій всеї людскої суспільности.

Посередно ведуть до сего:

2. народні цїли,

3. родинні цїли,

4. особисті цїли з огляду на хосен суспільности. Етичні та естетичні згляди все мають першеньство перед вузко практичними.

з) Пластун беззглядно послушний своїй пластовій власти (хоч позваляє ся на критику приказу, але що йно по єго сповненю).

и) Пластун пильний, не опускає нїколи нагоди навчити ся або довідати ся чогонебудь.

і) Пластун шанує і плекає своє здоровлє як власність суспільности, тож не вживає нїяких отруй, передівсїм не пє алькоголїчних напитків і не курить тютюну.

к) Пластун поважає все, що повстало працею инших та є віддане на ужиток суспільности. Хосенна праця на кождім кроцї мусить бути безумовно пошанована.

л) Пластун дбає про красу всего свого окруженя (красу у найширшім значіню того слова).

м) Пластун є все доброї гадки й веселий навіть в найтяжших обставинах.

н) Несповненє одного з тих приписів потягає за собою у пластунів І. кляси безумовне виключенє з уладу, в низших степенях відповідно зростаючі кари до трох разів. Раз за кару виключений пластун не може бути вдруге принятий в улад пласту.

XI. Обовязком кождого члена пластового уладу є сповнити що дня принайменше одно добре дїло в дусї пластового закону (прислужити ся кому чимнебудь, заощадити сотик і т. п.).

XII. Другу цїль пластових занять осягає ся через правильне й постепенне набуванє відомостий, яких вимагає ся при пластових іспитах.

XIII. Третої цїли дотичать вимоги при почесних іспитах та іспити згл. заслуги для здобутя степеня „Гетьманьского Пластуна Скоба”.

ВИМОГИ ПЛАСТОВИХ ІСПИТІВ.

І. Щоби стати „учасником” треба:

1. заслужити 10 хрестиків (+) за добре виконанє пластових вправ; при грі Кіма затямити 16 предметів на 24 всїх;

2. добре розуміти основний пл. устав.

3. вміти вязати пластові узли так, щоб протягом 2 мінути навязати їх 6;

4. знати точно житєпись сего, чиє імя носить полк (згл. чета);

5. знати точно знаки, яких після умови уживає ся підчас вправ в цїли взаїмного порозуміня з віддали.

II. Щоби стати „розвідчиком” або „пластуном II. кл.”, треба заслужити дальших 40 хрестиків. Крім сего:

6. вміти перебічи пластовим кроком 2 км. дороги в 15 мін.;

7. вміти читати слїди коня з вправностию: просторонь 400 кроків в 15 мінутах, або вміти добре описати одну з 4-ох склепових вистав, огляданих кожду протягом 1-ої мінути;

8. розкласти огонь, вживаючи материялу, який є в полю під рукою і лишень двох сїрників;

9. знати, як ратувати в найзвичайнїйших наглих випадках, які можуть приключитись підчас вправ (втрата памяти (омлїнє), зраненє, звихненє, укушенє гадюки, зломанє кости, відмороженє і т. п.);

10. вміти ориєнтуватись в теренї після війскової мапи;

11. вміти подавати знаки азбукою Морзе;

12. виказатись добрими ділами з трох днїв;

13. мати зложену в касі заощаджену принайменше 1 К.

ІІІ. Від „пластуна І. кл.” вимагаєсь крім сего, що вже вичислено:

14. вмілости найти сторони сьвіта при помочи компасу, годинника, сонця і місяця;

15. вмілости читаня війскових мап і плянів;

16. доказу, що відбув самостійно 3-дневу подорож (пішки, конем, колесом, лодкою і т. п.), в часі якої перебував денно 25 км. і вів в дорозї виключно таборний спосіб житя;

17. теоретичного і практичного знаня, як треба ратувати в ріжних випадках пр. підчас пожежі, коли сполошать ся конї, коли хто затроїть ся газом, коли під ким заломить ся лїд і т. п. Треба вміти забандажувати руку, зробити штучне віддиханє;

18. вмілости розкласти огонь, вживаючи найбільше двох сірників, і упечи на нїм тїсто з 1/1 ф. муки та дві бараболї;

19. доказу, що в касї зложив заощаджених 5 К;

20. доказу, що зєднав для пласту принайменше одного прихильника та поміг єму здати іспит на учасника.

Почесні іспити, що їх можуть здавати що йно пластуни (ІІ-ої і І-ої кл.), можуть бути осьтакі:

Зі знакованя, треба вміти висилати і відбирати депеші азбукою Морзе (20 букв на мінуту) і семафором (40 букв на мінуту).

З ратівництва, треба виказатись посьвідкою зложеного іспиту зі самаританьского курсу.

З плаваня, треба переплисти добре 1 км. і вміти виконати скок в воду на ноги і на голову.

Зі слїдженя, треба виконати власноручно 12 сьвітлин з житя зьвірят у дикім стані, які кандидат сам підглянув.

З вареня, кандидат має виказатись достовірною посьвідкою, що вміє варити і як слїд приладжувати звичайнїйші страви.

З ремесла, треба з вивченого ремесла виконати при сьвідках оказову працю.

Почесні іспити можна здавати з кождої галузи знаня, яка має практичну вартість. Кандидат мусить все виказатись, що предмет іспиту справді опанував.

Назву „Гетьманьский Пластун Скоб” одержує пластун І. кляси, який здав 6 почесних іспитів або довершив якогось геройского пластового дїла, чим придбав славу цїлому пластовому уладови.

УСТРІЙ ПЛАСТУ В ПРАКТИЦІ.

Зовсїм вичерпуючого підручника пласту тяжко написати. В т. зв. пластових підручниках зібрано лише приміри, в чім полягає пласт. Пласт становлять люди, не приписи. Хто має вроджену охоту до того, сейчас зрозуміє, о що ходить. Пластуном не може стати кожний чоловік, що переробив підручник пласту. В підручнику, хоч і як великім, можна найти опис пласту, можна найти богато примірів, як то ріжні пластуни виконують своє діло, але все те зробить пластуном лише того чоловіка, в якого є творча енерґія. Опис, се лиш понука для енергії, щоб вона почала працювати і скріплятись.

І. Першим і основним правилом, без якого пластовий улад не дасть ся подумати, є се, що кождий пластовий приказ чи припис мусить бути беззглядно добре виконаний. Те, що в приписї сказано, має бути виконане точно, чого в приписі не передвиджено, а що для добра справи доконче потрібне, має бути сповнене добре. Коли у пластї щось псує ся, то, о скілько члени мають вроджений талан до пласту, причина сего напевно в тім, що пластуни не придержують ся першого основного правила.

II. ЯК ЗЄДНУВАТИ ДЛЯ ПЛАСТУ ЧЛЕНІВ?

1. Хто хоче вводити пласт, мусить перше сам добре у справі розглянутись, щоб не робити похибок, які пїзнїйше не легко направити, а які можуть стати зародом хронїчної недуги пластового уладу. Все, чого вимагає влучне введенє пласту в житє, треба совісно приготовити, щоби зараз у початках молодий улад не був наражений на трудности, яких ще не в силї побороти. Вислїдом такого приготованя буде вступний виклад, виголошений для учеників, віком 13—17-лїтних. Оголошенє сего викладу повинно бути уложене у формі запрошеня і старанно, гарно виписане. Виклад пояснює суть, історию і значінє пласту в приміненю до наших обставин а опирає ся на примірах з нашого народного житя. Опісля відчитує ся основний устав і пояснює ся коротко важнїйші точки. Хто охочий брати участь в пластових занятях на основі сего уставу, має зголоситись письменно і предложити посьвідку домашного надзору.

2. Таких, що зголошують ся на членів пласту, є звичайно відразу богато, треба однак знати, що богато вписує ся зівсїм без думки, лиш длятого, що се щось нового. Се зрештою зівсїм звичайна психольогічна проява. Хоч би отже бачило ся, що сей чи другий не надає ся до пласту, не треба єго знеохочувати, бо таких і так буде більше, але й не треба богато по всїх сподїватись, щоби пізнїйше самому не знеохотитись, коли число членів мимо зголошень і приречень стане нагло малїти. Поки число членів не усталить ся, нїкого нового не зєднувати, лиш з тими, які є і кілько їх є, зівсїм точно і правильно уладжувати вправи, на кожду не виконану дрібницю як слїд звертати увагу та поясняти, чому так у пласті не робить ся, а як повинно робити ся. В сей спосіб члени пізнають, чого від пластуна вимагає ся, і ті, котрим се буде не на руку, відразу покинуть пласт, а котрі лишать ся, дадуть тим доказ, що з них будуть пластуни, з якими можна буде поступати вперед.

3. В цїли уладжуваня вправ треба всїх вписаних прихильників поділити на гуртки по 8 членів, з котрих кожда голосованєм вибере собі провідника. Від самого початку, коли лиш збере ся хоч один повний гурток, відбувають ся що тижня сходини, а що сьвята вправи і забави. У сходинах і вправах мають всї брати участь. Наколиб хто не міг прийти, має день перед тим заповісти і оправдати свою неприсутність (взір такого зголошеня поданий на кінци). За 4 неоправдані неприсутности член перестає належати до пласту. Сходини і вправи заповідає ся все на означену годину і всї сходять ся о тій годині точно на мінуту. Неоправдані спізненя числяться, як неоправдана неприсутність. На неприсутности і спізненя треба від самого початку дуже пильно звертати увагу, бо воно псує потім кожду пластову вправу; лїпше отже, щоб неточні члени знеохотились і покинули пласт, коли їм за тяжко примінитись до пластових вимог, нїж щоб через неточність кількох не можна виконати як слїд нї одної вправи.

4. Точним і беззглядним, хоч чемним виконуванєм від початку пластових приписів, зискує ся те, що улад відразу здобуде собі повагу й пошану всіх поважно думаючих людий і зєднає найлїпших молодцїв на членів, а легким і чемним способом позбуде ся тих, котрі до пласту не мають вимаганих здібностий.

5. Улад починає своє властиве житє що йно тодї, коли з богатьох членів, які зголосили ся або зголошують ся, збере ся принайменше вісьмох таких, що зрозуміли як слїд суть і задачі пласту. Сей перший гурток творить завязок всего уладу. Треба отже подбати, щоби сей гурток повнив свої пластові чинности без закиду, щоби став для инших певного рода повагою. Певна річ, добре, коли більше гуртків буде рівночасно як слїд розвиватись, але вистане навіть один гурток, щоби пласт прегарно розвинув ся. Многих що йно тодї починає пласт занимати, коли бачать, що те все в дїйсности гарнїйше, нїж у теориї. Длятого ті, котрі вступають до пласту пізнїйше, коли вже пласт удержуєсь і розвиваєсь, дають більшу певність, що будуть добрими пластунами, нїж ті, що без застанови зголошують ся на членів хиба на те, щоби вкоротцї покинути пласт. Не сказано тим, щоби між тими, які сейчас по викладї зголошують ся, не було розважних молодцїв, бо неодин має вже вроджений наклін і талан до пласту і, як сказано, чекає лиш на якусь понуку, щоби сей талан вихіснувати і розвинути.

6. На члена принимає ся з тих, що слухали вступного викладу, кождого, що зголосить ся. Коли зголошують ся инші, які не були на викладї, треба кількома питанями переконати ся, чи вони знають щонебудь про пласт і про єго вимоги, та повідомити їх, що хто до пласту приступає, тим самим годить ся беззглядно, хоч з доброї волї, повнити всї пластові приписи. Від нововступаючих членів треба рішучо жадати дозволу домашного надзору.

7. Не принимає ся до пласту тих, котрі не сповнять точно всїх вступних формальностий, що їх подано тут а ще низше подасть ся для пізнїйше вступаючих членів. Крім того ще й таких, що хотять брати участь лиш у проґульках або лиш у сходинах, або взагалї хотять від котрого з пластових обовязків увільнитись; дальше таких, що в школї зле вчать ся або зле поводять ся так, що через принятє їх в члени пласт потерпів би на повазї. Порадно було би при такій відмові принятя все пояснити, що се робить ся не длятого, щоб дану одиницю тим карати, бо пласт не є карним заведенєм, лиш длятого, щоб охоронити пласт від всего, що може попсувати забаву, лад, спокій, згоду і т. п.

III. НАЧЕРК ПРАВИЛЬНОГО РОЗВОЮ ПЛАСТОВОГО ЛАДУ.*)

               8. Гурток зложений з 8 прихильників по можности з того самого заведеня і рівного

*) Короткий огляд на ст. 44.

віку відбуває раз в тиждень сходини, а в недїлї і сьвята вправи на вільнім воздусї. На сходинах, що тревають найбільше 1 годину, приготовляють ся члени до іспиту на учасників: вчать ся отже розуміти пластовий закон, вязати узли і уладжують вправи чи забави, при яких кождий має нагоду заслужити собі на 10 хрестиків за добре виконане вправи (потрібні єму до іспиту). Вправи на вільнім воздусї мають навчити членів пластового впоряду, помічаня пластових слїдів і підходженя, а також почутя краси природи і пошани для єї творів, поведеня супроти людий, пошани чужої власности, повненя добрих дїл, взагалї практичного приміненя пл. закону. На сходинах і вправах проводить сам впорядчик. Він пояснює коротко і ядерно кожду річ, звертаючи більше увагу не на теоретичне зрозумінє, а радше на практичне виконанє кождої річи. Вправи укладає впорядчик відповідно до степеня образованя і пластового талану членів. Кожду похибку пояснює він, покликуючись на точки основного уставу, і вказує єї практичну далекосяглість. Членам полишає впорядчик як найдальше йдучу свободу у висказуваню поглядів на кожду справу, в разї потреби жадає від кождого відповіди на поставлені питаня. В таких розмовах всї мають брати участь. Провини оцїнює ся осудом всїх членів.

9. У визначенім речинци всї члени мають зложити іспит на учасників. Іспитований мусить вповнї відповісти вимогам іспиту. Іспит можна повтаряти більше разів. Хто в означенім речинци не здасть іспиту, не може брати дальшої участи у сходинах і прогульках, поки не зголосить ся до іспиту. Іспит питає впорядчик. Питанєм уставу має він переконатись, чи дотичний член розуміє точки пл. закону, чи зуміє оцїнити по пластовому якийсь примір з житя (добре надають ся до сего помічені, підчас сходин і вправ похибки самих членів).

10. До слїдуючих сходин по іспитї мають іспитовані члени предложити точно виповнені карти впису. Карта впису є рівночасно пластовою присягою члена пласту на пл. закон і згодою батька чи опікуна члена на те, щоб єго син належав до пласту. На підставі карти впису вписує впорядчик члена в пластову книгу як учасника і видає єму точно виповнену „членьску виказку”. Що йно тоді прихильник стає правдивим членом пласту в степени „учасника”.

11. Опісля усталює ся властивий пластовий гурток, зложений з 8 учасників, які рішають ся вже раз на все бути в однім гуртку. Складу такого гуртка вже пізнїйше зміняти не вільно, хиба за згодою всїх членів через виміну з иншьм гуртком. Члени гуртка вибирають зпоміж себе більшостию голосів (кандидати голосують також, зрікати ся не вільно, хиба представити умотивовану просьбу, щоби поставлено і голосовано на иншого кандидата): провідника, містопровідника, скарбника, провірника, писаря, містописаря, прокуратора і референта внїшних справ. Обовязки їх слїдуючі:

Провідник проводить і приказує членам свого гуртка. Він дбає про розвій гуртка. Єго приказу, що дотичить пласту, кождий член гуртка слухає беззглядно і сповнює все радо і добре. За прикази є провідник відвічальний перед висшою властию пласту. Прикази може провідник видавати по порозуміню з иншими членами або на власну руку. Ухвали гуртка стають правосильні, коли провідник оголосив їх у формі пластового приказу. До сего є він обовязаний, хочби особисто був сему противний, може однак зажадати записаня сего в протоколї, чим скидає з себе відвічальність за се. Тодї єго обовязком повідомити про се пл. власть. До проводу у вправах може визначити, кого вважає відповідним, однак за виконанє вправи є він сам відвічальний.

Містопровідник помагає і дораджує провідникови і в потребі заступає єго.

Скарбник збирає вкладки членів і инші датки, записує все точно, видає квітки провірникови. На бльочку підписанім провірником кождий, хто складає даток, вписує єго власноручно на обох половинах карточки і підписуєсь. З сего бльочка провірник видирає собі сам від часу до часу квітки і складає їх. Про кожду найдрібнїйшу неправильність повідомляє на сходинах гурток, а колиб сего в короткій дорозї не полагоджено, також пластову власть. За кождий згублений квіток платить виновник до каси 20 сот. Скарбник і провірник мають на кождих сходинах знати стан каси.

Писар записує в осібній книзї все, що дотичить гуртка.

Містописар помагає писареви і заступає єго в потребі.

Прокуратор дбає, щоби пластовий устав не був нїким з членів гуртка нарушений. Він має перестерігати і упоминати членів перед сповненєм протизаконного діла, а коли таке дїло сповнено, має річ представити на сходинах гуртка і відповідно до ухвали сходин предложити кару на члена. Прокуратор є за моральний стан гуртка відвічальний перед цїлою четою.

Референт внїшних справ полагоджує те все, що дотичить зносин з иншими гуртками (переговорів що до спільних вправ і т. д.).

12. Так устроєний гурток умовляє ся ще о знак, що єго виучує ся кождий член гуртка рисувати і виголошувати. Звуковий знак є наслїдуванєм голосу якогось зьвіряти. Сей знак служить до сего, щоби в полю чи в лїсї члени порозумівались зі собою, не звертаючи на себе уваги, длятого наслїдуванє повинно бути зівсїм вірне. Дальше роздїлюють члени між себе місця при походї в гуртовім ладї і кождий спамятує собі свій пластовий підпис.

13. Гурток уладжує правильно раз в тижни сходини, яких програму укладає провідник в порозуміню з членами. На приказ провідника може кождого разу инший член укладати програму і проводити сходинам. В працях гуртка мають всї члени брати участь. Сходини мають характер товарискої розмови і забави. На сходинах приготовляють ся члени до труднїйших вправ, уладжуваних спільно з иншими гуртками. Побіч того відчитують вони реферати з ріжних областий знаня, обговорюють ріжні питаня, деколи в цїли зведеня дискусийної боротьби з иншим гуртком, полагоджують ріжні справи гуртка і т. п. Гурток уладжує кождого сьвята і в днї вільні від науки прогульки з вправами, сам або спільно з иншими гуртками. Гурток виучуєсь всего материялу приписаного в „Нормальнім плянї занять молодечих уладів” „Державного союза полків молодцїв і хлопцїв Австриї” з обсягу руханки, ручних робіт і війскових вправ. При нагодї члени вправляють ся в тім, що потрібно до іспиту на розвідчика. Всякі вправи і забави треба доконче як найлїпше виконувати. Цїль вправи мусить бути все осягнена. Треба також старати ся, щоби пластовий устав всюди находив своє приміненє і щоби кожда єго точка була в практичнім ужитю. Труднїйші вправи уладжує ся що йно тодї, коли є правдоподібне, що вони вдадуть ся, значить, коли члени приготовані на все, що у вправі може придатись. Що дотичить взагалі занять на сходинах, то старатись о материял повинні всї члени гуртка: іменно кождий повинен протягом тижня збирати свої пластові помічаня і що цїкавійше розповісти, показати або й навчити сего инших на сходинах. Для справ, яких члени не в силї як слїд опанувати, треба їм звернутись о пораду і вказівки до фахових людий. Є річию пластової власти упросити ріжних фаховцїв як дорадників пласту. Треба надїятись, що такій просьбі нїхто не відмовить з огляду на се, що пласт, се справа не лиш всенародного але й вселюдского значіня. На всякий случай такі почесні учителї пласту повинні о стілько инакше понимати своє завданє, нїж звичайні учителї, що в пластї самі члени просять їх о науку, а просять тодї, коли самі відчують потребу вивченя чогось. Отже в пластї учитель потребує давати лише вказівки, поясняти дещо і відповідати на питаня учеників, а вже ученики самі подбають, щоб як найбільше з того скористали.

14. Гурток є в пластовім уладї одиницею, длятого всюди і все виступає в повнім складі і цілий відповідає за кождого свого члена. На ризико всїх членів може гурток брати участь у вправах в неповнім числї, а тодї всї заслуги й всї страти, що дотичать цїлого гуртка, числять ся всїм єго членам, без огляду на се, чи хто був при вправі, чи нї. Се лишень тодї не має значіня, коли член в наслїдок недуги не брав участи у вправі. Гурток уладжує вправи сам, або спільно з иншими гуртками. До спільних вправ може бути гурток візваний четарем, тодї має залишити свої власні вправи, заповіджені на сей час, або може бути визваний иншим гуртком, або вкінци може закликати сам инший гурток до спільної вправи. Визваня иншого гуртка слухає гурток все, коли лиш перед тим не мав заповідженої власної вправи або не був згодив ся на спільну вправу з якимсь иншим гуртком. Визов має все мати форму запрошеня, на якім має бути поданий точний опис вправи з оцїнкою заслуг. Противному гурткови визначує ся все лекшу задачу, або після умови. Перед виконанєм вправи оцїнка має бути потверджена пластовою властию.

15. Чотири гуртки учасників, по можности з того самого заведеня або з заведеня тої самої катеґориї і менше більше рівного віку, творить чету. Мета так само як гурток уладжує раз в тиждень сходини, на яких обговорює ся спільні справи, теоретично приготовляє ся вправи або переводить ся розмову про ті вправи, що вже відбули ся, визначує ся гурткам роботу на найблизший час, гуртки предкладають свої внесеня, визваня инших гуртків до спільних вправ, полагоджує ся важнїйші дисциплїнарні справи, ухвалює ся нові приписи для чети і т. п. На сходинах чети оголошує ся речинець і проєкт слїдуючої вправи цїлої чети, до якої гуртки мають приготовитись. Четові вправи відбувають ся рідше, зате вимагають вони лїпшого підготованя, бо се вправи більше зложені й труднїйші. При оголошеню проєкту подає ся також оцїнку і переводить ся відповідну дискусию. По уложеню всего і вистилїзованю оголошує се четар у формі четового приказу і тодї воно стає правосильним. Як на сходинах гуртка, так і на сходинах чети кожда дискусия є товарискою розмовою, отже треба до неї прикладати правила товариского поведеня. При важнїйших справах ходить головно о сьміле, але безстороннє висказанє власного погляду і о беззглядно справедливе голосованє. Ухвала більшости, затверджена пластовою властию і оголошена урядово четарем, є для всїх членів чети пластовим приказом, якому беззглядно треба повинуватись.

16. На перших сходинах визначує ся до першої четової вправи один гурток, як т. зв. пробний четовий гурток, який веде провід у вправі і виконує найтруднїйшу задачу. При другій вправі сповнює ту чинність другий гурток, відтак третий і вкінци четвертий. Четарем є кождого разу провідник четового гуртка. Опісля, взявши під розвагу, котрий гурток сповнив найлїпше свою задачу, вибирають всї голосованєм один з 4-ох гуртків на постійний четовий гурток. Отсей гурток вибирає зпоміж себе кандидата на четаря. Чета голосованєм принимає єго вибір або вибирає четарем иншого члена того самого гуртка. При четових вправах міняєсь четар своїм місцем з провідником сего гуртка. Крім четаря вибирає чета:

Місточетаря з иншого гуртка. (Сей гурток в поході іде на кінци).

Чет. писаря. Він веде протоколи чет. сходин і вправ і записує все, що дотичить чети.

Чет. провірника: сей провірює заряд гуртових кас і четової каси.

Чет. прокуратора: він наглядає чинности гурткових прокураторів.

Чет. скарбника, який в разї потреби перенимає касу чети або котрого гуртка.

Чет. парляментара: до веденя переговорів з иншими четами.

Четового господаря: сей веде заряд чет. домівкою і приладами.

Отсим четовим дїловодчикам помагають і йдуть на руку всї члени чети.

17. Чета стараєсь о власну домівку на сходини і занятя своїх гуртків. Ся домівка (за яку може служити вільна саля в шкільнім заведеню, бурсї, „Соколі” і т. п., о скілько є правдоподібність, що домівка буде там постійно), має бути удержана в гарнім порядку, заходом всїх членів чети. Там складає кождий гурток всї свої прилади і причиняєсь до спільного добра тим, що стараєсь (в порозуміню з иншими гуртками) о книжки, часописи, образи і спільні прилади до пластових занять в домівцї. Приміром повинен висїти на стїнї гарно виписаний устав пласту, спис членів чети, на столї повинна лежати „золота книга пласту”, де списані заслуги членів для гуртка, чети чи всего уладу, кореспонденцийна книга членів і все инше, що може причинитись до наданя пластови естетичної форми. До домівки мають вступ лиш члени чети, однак як гостї, яких все вічливо принимає ся, можуть там увійти також инші члени пласту або поважні особи з поза пластового уладу. Впрочім можуть чети взаїмно від часу до часу відвідуватись. В домівцї можна занимати ся лиш тим, що дотичить пласту. Домівка служить місцем, де уладжуєсь четові і гурткові сходини, а крім сего місцем товариского пожитя членів чети. Домівка повинна бути сьвідоцтвом внутрішної вартости і почутя краси членів чети, повинна отже бути удержана так, щоби чета могла нею чванити ся.

18. Прилади потрібні до пластових занять є або приватною власностию гуртків або власностию цілої чети. Тих останних є поза обстановою четової домівки небогато, бо в пластї є правилом, що кождий член є на всі случаї приготований, отже пластово узброєний. Длятого нераз навіть при великих полевих вправах вистарчать прилади, що їх уживають гуртки при своїх вправах. Коли всеж таки зайде потреба придбати якийсь осібний прилад до четових вправ, то складають ся на се рівними частями працї чи гроший всї гуртки сеї чети. Зате кождий гурток повинен постаратись о потрібні до вправ прилади, а кождий член о своє пластове узброєнє. По гадцї пластових правил все, чого уживаєсь у пластї, має бути виконане працею самих пластунів. Отже лишець в початках можна те, що доконче потрібне, а чого пластуни ще зробити не вміють, купити за гроші. Пізнїйше за гроші з гурткової каси купуєсь лишень материял, а пластуни виконують з него, що потрібне. Ремісничі прилади можна закупити на власність чети. Все инше є річию умови між пластунами і гуртками.

19. Як з попередного виходить, четова каса не потребує бути постійною, бо се непотрібно уменшало би пластову оружну готовість поодиноких гуртків. Лишень в разї потреби, коли чета ухвалить щонебудь закупити, визначує ся податок після стану каси пересічного гуртка. Рахунок переводить четовий провірник, а гроші перенимає четовий скарбник. Доходи гурткових кас становлять вкладки членів після умови і деклярациї а також гроші зароблені працею членів гуртка. Дарів в грошах гурток від нїкого з поза пласту не принимає, бо лиш цїлому уладови або що найменше четї можна у виїмкових случаях такий дар приняти і розділити між гуртки або призначити на цїли чети. Гроші з гурткової або четової каси можна видавати на ухвалу 2/3 числа членів потверджену пл. властию. Всякі річи купує ся лиш за готівку. Не допускає ся жадних інтересів, що обчислені на процентові доходи. Член, який дає до каси даток, має рівночасно предложити доказ, що се гріш запрацьований для пласту. При більших датках треба повідомити про се пластову власть, котра у відповідний спосіб подякує, кому треба, за те, що дав пластунови нагоду заслужитись для пласту. В разї коли гуртковий скарбник хвилево не міг би виконувати своєї чинности, заступає єго містопровідник, а колиб з якихнебудь причин розвязано гурток, касу сего гуртка перенимає четовий скарбник в присутности всїх членів гуртка за квітком підписаним провідником і четовим провірником, який передає сей квіток пл. власти. Про майно гуртка рішає чета 2/3 числа голосів. Пластова власть має право піддати своє внесене в тій справі під голосованє. Перед виконанєм рішеня розвязаний гурток може відкликатись до цілого полку.

20. Від часу утвореня першого гуртка учасників принимає ся на прихильника лиш того, кого поручить принайменше один учасник. Сей учасник бере на себе обовязок поучити нового прихильника про пласт так, щоби він в нїчім уладови не шкодив та щоб не треба тратити часу на безнастанне повторюване членам того, що вже раз сказано. Се здержувалоб розвій цїлого уладу. Новий прихильник прислухуєсь всему через 2 перші сходини, не беручи властивої участи, лишень розпитуючи свого інформатора про все, що єму прийде на гадку дотично уладжень і звичаїв у пластї. На третих з ряду сходинах вважаєсь єго прихильником. Відвічальність учасника за прихильника, котрого зєднав, треває крім 2-ох вступних сходин 2 пластові тижнї, се зн. що через сей час має учасник наглядати свого прихильника, щоби він все як слїд сповняв. Один учасник може в сей спосіб приєднати нараз один гурток прихильників, тодї сей гурток, прислухавшись і придивившись, як уряджує сходини гурток учасників, може в присутности свого поучника уладжувати осібні сходини, щоби підготовитись до іспиту на учасників. Урядове зголошенє нових прихильників відбуваєсь на сходинах чети, де дотичний учасник голосно відчитує імена нових прихильників, представляє їх четї, а їх спис подає четовому писареви.

21. При полевих вправах дїлить ся всїх прихильників, о скілько вони відразу не утворили осібного гуртка, по рівнім числі між всї гуртки: там підлягають вони приказам дотичних провідників. З нових іспитованих членів можна для вправ творити тимчасові гуртки, але остаточно повстає гурток що йно тодї, коли 8 учасників згодить ся належати разом до одного гуртка. Дальшу органїзацию переводить пластова власть. Впрочім обовязують прихильників всї ті приписи, що й всїх членів пласту.

22. В гуртках набирають учасники пластового знаня і приготовляють ся тим до іспиту на розвідчиків. Зголошуючі ся до іспиту мають бути підготовані до всїх єго вимог щоби при найблизшій нагодї могли виконати жадану річ Пізнаванє слїду коня має бути виконане так, шоби не було сумнївів що до тотожности слїду (в сумнївних місцях жадає ся доказу, що се справдї слід того самого коня). Терен зі слїдами треба дібрати так, щоби слїдженє могло дїйсно виказати справність кандидата. При огляданю виставових вікон вимагає ся зівсїм точного описаня вистави, якої кандидат передше не бачив. Опис має бути зладжений сейчас по повороті з оглядин і виданий на письмі, почім слїдує зараз стверджене, чи опис згідний з дїйсностию. Що дотичить добрих дїл, то писар гуртка має на жаданє комісиї добути зпоміж карток, що їх кождого дня дістає від всїх членів гуртка зі списом добрих дїл, ті, що означені жаданою датою. Можна домагатись звіту з 3-ох днїв останного місяця. Протокол сего іспиту вписуєсь вже в „Золоту Книгу”.

23 Розвідчики можуть з розвідниками инших гуртків уладжувати труднїйші вправи в цїли дальшого образованя, але не вільно їм знедоповняти власного гуртка при єго вправах. Длятого повинні вони старатись, щоби цїлий їх гурток з часом став гуртком розвідчиків. В гуртку є всї члени рівні без огляду на пластовий степень.

24 Розвідчики приготовляють ся відповідними вправами до іспиту на пластунів І. кляси. Приступаючи до сего іпиту, розвідчик мусить бути знову з цїлости приготований: має предложити достовірні докази, що відбув вимагану пластову подорож, і подати на письмі єї точний опис На инші питаня з обсягу ратівництва, читаня мап і вареня має відповісти без закиду так, щоби була певність, що він се справдї теоретично і практично знає і що в потребі під тим зглядом можна на нїм полягати. Пластуни І. кляси можуть уладжувати собі з пластунами инших гуртків осібні вправи в цїлях дальшого образованя, але не вільно їм знедоповнювати свого гуртка при єго вправах, радше повинні подбати, щоби цїлий їх гурток пластунів І. кляси.

25. Коли зайшла би потреба, може гурток поновити вибір своїх дїловодчиків в тій цїли, щоби кожда чинність находила ся в руках того, хто до єї повненя покаже ся найвідповіднїйшим. Повинно отже бути так, хоч не мусить, щоби в гуртку зложенім з учасників і розвідників, пр. провідником, прокуратором був розвідник, а щоби в гуртку зложенім з учасників, розвідників і пластунів І. кл. важнїйші чинности сповняли пластуни І. кл. Впрочім жадних ріжниць між членами гуртка нема.

26. Доки в уладї не буде 5 пластунів І. кл. вся управа пласту спочиває в руках провізоричного заряду, зложеного з впорядчиків, котрі як пластова власть відповідають за стан і розвій всего уладу. Учасники мають лиш дорадний голос при іспитах на учасників, розвідники при всїх трох іспитах. Що йно коли улад дістане 5 пластунів І. кл., переходять в їх руки 2 перші іспити. Вони стають також членами комісиї для іспиту на поучників.

27. Коли в уладї буде вже 25 пластунів І. кл., приступають вони до вибору „Головної Ради Пласту”. По відповідній нарадї висилають посольство з письмом до особи, котру собі доглянули на голову пласту і передше впевнились, що в разї предложеня вибір прийме, і просять, щоби схотїла приняти почесне становище „Вожда Всїх Пластунів”. На те відвічальне становище можна покликати лиш когось з поза пласту, себто чоловіка старшого від пластунів, котрий однак своїм житєм дає доказ, що виконуванє приписів пластового уставу не буде єму видаватись чимсь дуже трудним. Він годить ся на вибір тим, що підписує роту пластової присяги себто дає слово чести, що перестерігати ме приписів пластової етики і дїлати ме все в дусї пластової ідеї, а коли так дїлати не зможе або не схоче, урядово подякує за честь. Опісля уладжує ся здвиг всїх пластунів получений з великою взірцево виконаною полевою вправою. По вправі полковники, вибрані на передздвигових сходинах четарів і сотників (коли ще нема полків то сотники, а коли нема сотень то четарі), здають вождови звіт з вправи, з загальної дїяльности свого полку, сотні, чи чети і предкладають четові „золоті книги”. Зрештою цїле торжество може відбутись довільно, ходить лиш о се, щоб особі вожда віддати належну почесть та щоби дати єму можність розглянутись у силї і пластовій справности всего пластового війска.

28. Вожд Всїх Пластунів добирає собі членів „Головної Ради Пласту”, зглядно заступає свій улад в Головній Радї „Краєвого товариства молодечих уладів”, коли би таке основалось. Пластуни відносять ся до свого вожда з повним довірєм, длятого вибрану ним Раду принимають без дальшої дискусиї. Правосильні прикази виходять від цїлої Ради з підписом вожда і двох членів Ради. Одноразові прикази пр. дотично вправ і т. п. може вожд видавати на власну руку. Головна Рада Пласту а передовсїм Вожд Всїх Пластунів є перед цїлою україньскою суспільностию відвічальні за переведенє ідеї пласту.

                29. Головна Рада затверджує вибираних уладом пластових дїловодчиків і іменує зі своєї сторони потрібних дїловодчиків з поза пласту, як поучників, учителїв і т. п. Для добра загалу і ідеї належить ся з боку членів пласту так Головій Радї як і єї дїловодчикам беззглядний послух. Знову Головна Рада має постарати ся о повне довірє не лише всего уладу, але й всїх верств свого народу а також пошану у инших народів. Головна Рада іменує іспитові комісиї, визначує речинцї іспитів, видає виказки, удїлює похвали і відзначеня, переводить провіренє дїяльности гуртків і т. д. Взагалї Головна Рада має давати у всїм провід, не обмежуючи однак нїчим самостійної дїяльности пластунів, о скілько вона в згодї з пластовими приписами. Головній Радї не вільно нїчим обмежувати самої ідеї пласту а передовсїм не вільно вводити у пласт партийних або вузко понятих змагань.

                30. Іменовані Гол. Радою дїловодчики, які не є пластунами, мусять при виконуваню поручених їм дїл тямити, що у пластї послух належить ся не їх особі, лиш їх урядови, отже в особистім зіткненю з членами уладу мають поводитись чемно, по приятельски і приказувати лиш підчас урядованя. Поза урядом кождий пластун вважати ме їх дорадниками, яких кождої хвилї послухає радо, але не обовязково. Взагалї кождому, хто чимнебудь входить в обсяг дїланя пласту, треба знати і тямити основу пластового устрою: що у пластї нїяких особистих ріжниць не узнаєсь, взагалї послух і формальні обовязки є лиш вислїдом порозуміня для згідности в дїланю, доконечного при великім дїлї подїлу працї і особистої товарискої чемности пластунів.

                Дальшим розвоєм пластового уладу занимаєсь Головна Рада Пласту.

IV. ДЕЩО ПРО ДЇЯЛЬНІСТЬ ПЛАСТУ:

31. Обовязки і права членів.

Представити коротко, яким має бути член пласту, річ неможлива через те, що під назвою пластун треба розуміти одиницю о сильній індивідуальности, зн. одиницю, яка своїми добрими прикметами творить замкнену цїлість відмінного виду від инших одиниць. Отже можна би хиба подати опис одної такої індивідуальности, але з застереженєм, що хто схотїв би стати таким самим, хто схотїв би сю індивідуальність просто наслїдувати, сей не зможе стати правдивим пластуном, бо буде лиш, так сказатиб, імітациєю індивідуальности. Пересїчного типу правдивого пластуна нема. Тим, що хотїлиб мати якесь мірило індивідуальности, щоби могли пізнавати, чи вони роблять поступи у пластї, можна лишень подати деякі загальні вказівки. Від члена пласту вимагає ся, щоби був пластуном у всїм своїм єстві, зн. щоби безумовно всї єго гадки і дїла були пластові і для пласту. Пласт є добровільно піднятою боротьбою зі всїм, що робить вражінє трудности, небезпеки а навіть неможливости. Ся охота до боротьби є випливом надміру житєвої енерґії, яка є першим услівєм удатного иластованя: пластун оспалий, лїнивий, знеохочений до житя не дасть ся подумати. Коли пластовому уладови приходить ся найтяжшу боротьбу зводити з оспалостию, лїнивством, байдужностию своїх членів, то він має до дїла з зівсїм до пласту непридатним материялом: добрими пластунами будуть лиш ті, що як молоді орли рвуть ся до лету, заким їм крила підросли. Пластунами можуть стати лиш молодцї з правдиво молодечою охотою до житя, не такі, що вже в молодости починають поважнїти і старітись. Будучий пластун мусить отже визначатись вже деякими вродженими фізичними прикметами. Треба знати, що ті фізичні прикмети є знову природним проявом здоровля, отже може нераз лучитись, що первісно оспалий, нерухливий молодець починає що йно у пластї набирати сеї житєвої енерґії, се іменно наслїдком додатного впливу пластових вправ на здоровлє. Знаючи се, пластун невтомно працює над піддержанєм і розвоєм своїх фізичних сил і вистерігає ся всего, що могло би підкопати єго здоровлє. Він не робить сего длятого, що боїть ся когось або чогось, бож він — пластун є у своїх ділах так певним себе, що взагалї не знає чувства страху. Він прецїнь не уживає алькоголю, не курить тютюну, не віддає ся розпусті не длятого, щоби бояв ся наслїдків того, щоби бояв ся недуг, болю, скороченя віку, лиш длятого, що се непластова річ (для него отже крайно нерозумна) псувати та наражати здоровлє та житє зівсїм безцїльно, без жадного пожитку а ще зі шкодою для себе і для всїх. Він посьвятить радо і здоровлє й житє але там, де за то дасть ся зискати щось висше, ліпше, вартнїйше або принайменше рівновартне з тим, що він посьвячує. Через те є велика ріжниця між способом думаня пластуна а звичайного собі хоч і ідейного чоловіка, котрий зрікає ся тих ріжних „приємностей” лиш зі страху о своє здоровлє і числить кілько лїт віку єму за се прибуде або хочби кілько гроша заощадить — ті практичні мотиви мають в собі якусь понижаючу слабість — пластовий арґумент має за собою силу. Тою внутрішною силою визначає ся кождий крок пластуна. Пластун має в собі скриту амбіцию, щоби він міг братись до всего та щоби все, до чого він возьме ся, єму удавалось. Він є однак о стільки проворний, що заки щонебудь спробує, вперід тому пригляне ся, подумає, приготовить ся, щоб, коли зловить що кремезною рукою, воно єму не вихопилось і не втїкло. Длятого цїлий пласт напятнований сею хитростию і підступом. Пластун має бути благородно хитрий і підступний, щоби міг устоятись в боротьбі зі злобою і вийти все побідно, а звісно, щоб противника побороти, треба знати єго способи боротьби і їх перевисшити. Пластованє є в сути річи дуже трудною штукою, якої мистцями можуть бути лиш правдиві талани, навіть в своїм родї ґенїї. Ся штука полягає головно в пониманю всего, з чим пластунови колинебудь прийдеть ся стрінутись, як пластової вправи, котру варто виконати хочби длятого, щоби все удержатись в почутю власної сили. Приписи пластового уставу і ріжні пластові звичаї є лиш позірно дитинячі, треба їх іменно як слїд розуміти. Такий приміром припис, що пластун має в найтяжших обставинах житя свистати, не є безглуздою вигадкою, бо хоч закпити собі з сего зуміє кождий, то всеж таки певно не кождий зуміє засвистати, коли єго житю грозить небезпека — дарма, що нераз скорше уратував би своє житє, колиб замість попадати в розпуку в такій хвилї змусив себе засвистати пластову пісоньку а потім зрівноваженим умом подумав щось путнього. Досьвідчений пластун не буде встидатись виконувати ті всї „дитинячі” пластові приписи, а щоб з дечого слушно сьміятись, то на се найде він поза пластом дуже богато нагоди. Пластун є після припису зглядом всїх і всего дуже чемний, бо нечемність була би в него доказом неопанованя власного єства, отже доказом слабости, але він має свої способи, щоб обезсилити нечемність других, наколиб грозила небезпека, що він може потерпіти пораженє. Тими способами зуміє він показати таку висшість своїх сил над силами противника, що не то чоловік, але дике зьвіря напевно уступить єму з дороги. У винаходженю таких способів, у відповіднім приміненю їх до ріжних обставин полягає штука, якої навчити може пластуна лиш єго особистий талан і досьвід. Кому позваляє єго власна вдача оцїнити, кілько приємности дає молодцеви пласт, в якім безнастанно виринають такі змаганя, як ті, що їх тут лиш небогато вичислено, хто здібний поняти, як інтересно провести всю молодість на такій правдивій забаві, сей без дальших пояснень зрозуміє, куди дорога до степеня „Гетьманьского Пластуна Скоба”.

Для членів, які що йно вступили до пласту, зівсїм вистарчаючим мірилом поведеня буде основний закон пласту. Відповідно розведене правило закону дасть в кождім случаю вказівку, як треба поступати, коли лиш не додає ся і не віднимає ся з него нїчого, що змінялоб впрочім ясну і кождому зрозумілу гадку. Доброю вправою для зрозуміня закону є уладжуванє судових розправ, на яких ходить не стілько о кару, скільки о безсторонне приміненє пластового закону до якоїсь провини: осуд не повинен лишити нїякого сумнїву. Для улекшеня зрозуміня, які справи дадуть ся осудити правилами пластового закону, наведу кілька примірів. Отже член пласту провиняєсь:

против § II. а): коли не догляне або не пізнасть на улици когось, кого годилоб ся поздоровити; коли член присутний на сходинах не знає, про що говорить ся, і вдруге про те питаєсь, або оправдуєсь, що не сповнив чогось, бо не чув, коли про се говорило ся і т. п.:

б): коли зробив щось злого і оправдуєсь, що він „не хотїв”;

в): коли зіпсував забаву, бо бачив, щоправда, противника, але не знав, як повідомити про се своїх;

д): коли зігрівшись пє воду або коли приходить на вправи в невідповіднім одягу, так що наражуєсь на перестуду.

Наступає провина против § X. а): коли не зголосить передше, що на вправи не зможе прийти, а в означенім часї не явить ся на місци і оправдує ся пізнїйше, що був мороз, або слота, отже він думав, що вправа не відбудесь; коли обіцяє щось зробити, а не зробить, „бо забув”.

б) коли чимнебудь заслужить в пластї на кару; коли вписавшись до хору, не ходить на проби.

в) коли спізняєсь на сходини і вправи, до школи, до театру, на концерти, відчити.

г) коли при пластовій вправі без виразного приказу йде скорше нїж пластовим ходом; коли за богато часу посьвячує одному дїлу, занедбуючи инші також потрібні.

г) коли підчас пластової вправи не хоче сейчас піддатись побідникови, як бачить, що програв справу.

д) коли посварить ся з ким; коли не поздоровить як слїд у відповідній хвилї старшого віком знакомого, свого товариша, або не відклонить ся, коли єго хтось здоровить.

е) коли в лїсї чи в полю поводить ся так, що виполошує зьвірята, нищить засїви, без потреби зриває цьвіти, ломить галузє і т. п.; коли бачучи другого, чи то товариша, чи старшу особу, чи хочби дитину а навіть зьвіря в потребі помочи, не прислужить ся; коли за що небудь кпить собі з других.

є) коли обиджений, дає ся пірвати хвилевому настроєви.

ж) коли в городї, для скороченя собі дороги (без конечної потреби), перебігає через травник; коли псує обстанову в школї, по публичних городах, на двірцях желїзниць, взагалї в публичних заведенях.

з) коли злегковажить собі приказ провідника, четаря і т. д.

и) коли занедбуєсь в шкільній чи домашній науцї (обовязковій чи надобовязковій); коли з лінивства не бере участи в научних прогульках, не буває на відчитах, не читає поважних і гарних книжок, не причиняєсь до розвою умового руху між співтоваришами і т. п.

і) коли „для товариства” або зі стиду або лиш для догодженя власній слабосильности пє, курить, віддаєсь нечистим ділам, читає ординарні твори та перенимаєсь ними, бере участь в пустих, без змісту розмовах; коли не ходить на руханку; коли легкодушно наражуєсь безцільно на небезпеки здоровля й житя.

к) коли знищить позичену книжку; коли закпить собі з другого за єго старанє й роботу; коли перешкаджає в публичних роботах або висьміває робітників.

л) коли, входячи до приличного льокалю, не витирає обуви; коли до театру, до салї чи кімнати, де відбуваєсь представленє, концерт, відчит і т. п., входить в невідповіднім одягу, сидить в плащи, кальошах і т. д.; коли ходить в подертім одягу; коли не миє ся як слїд, не удержує в чистім гарнім станї своїх книжок, зошитів; коли не старає ся присвоїти собі товариских форм; коли не поучує об тім других молодших і співтоваришів; коли не дбає про вигляд своєї кімнати, шкільної салї; коли не причиняєсь по змозї до гарної опінїї про своє товариство, свою школу, свій нарід.

м) коли, одержавши нагану або кару, оказує своє обуренє, або коли невдоволений, що, похвалу чи нагороду одержав хтось другий, а не він.

Річ зрозуміла, що тих примірів найшло би ся дуже богато, та може дасть деяке вдоволенє пластунам, коли вони самі, приглядаючись житю і людям а ще лїпше собі, хочби й взаїмно, найдуть богато инших примірів на се та переконають ся, в яких то дрібничках лежить нераз причина „некультурности” і як то в дїйсности дуже легко усунути те з житя цілого народу, коли лиш кождий з осібна хочби для забави дрібку скультурнїє. Пластуни повинні в своїм уладї переводити такі суспільні досьвіди. У тім саме велика тайна пласту, якої знаня вимагає ся від кождого члена пласту: три добрі діла на день дає 1095 добрих діл сповнених одним членом пласту в однім роцї, отже улад зі 100 членів дає в однім роцї свому народови 109.500 добрих дїл, значить, заслугує вповнї на наданє єму почесної назви добродія народу — а воно так дрібної працї вимагає від кождого члена, що він се нераз вже зівсїм механїчно може сповняти а вкінци так привикне, що, сповняючи таке дїло, мати ме вражінє, начеб робив се більше для своєї приємности, ніж для добра других. Може україньскі пластуни самі обчислять собі, скілько то висша анґлїйска культура від нашої, коли там більше нїж мілїон скавтів повнить денно три добрі діла... Зрозумінє основного пластового закону є необхідно потрібне для правильного розвою пластового уладу. Житєм пласту є вправи, забави, прогульки, які саме всюди богато молодців приманюють, але щоби вони удавались, щоби вони ставали гарнїйші й що раз більше інтересні, треба доконче, щоб члени-учасники тих вправ і забав згодили ся повинуватись правам, які роблять можливим їх уладженє. Пласт — се забава гарна, велика а тим інтересна, що трудна, отже для уладженя єї потрібні правила — длятого члени, що хотіли би брати участь в тій забаві а не перестерігати єї правил, мусїлиб самі в собі пошукати причини, коли ся забава якось не вдавали би ся.

Коли на знанє і перестеріганє правил пластового закону таку кладе ся вагу, то се лиш длятого, щоб уможливити забаву всїм, що до неї мають охоту. Пласт вимагає від члена повненя основних єго приписів, щоб могла зачатись забава; на довше моралїзованє а головно на поправу лихих, зіпсованих хлопцїв у пластї безумовно нема часу і пласт для таких не місце, бо бавити ся гарно, культурно, інтелїґентно зуміють лиш інтелїґентні молодцї, а тим вистарчить прочитати пластовий закон і тих пару пояснень до него.

Нїчо не обмежує прав, які прислугують членови пласту, хиба пластовий закон. Кождий член без огляду на єго вік і становище у пласті має право брати участь у всїм, що в пластї уладжуєсь. Право пластуна є єго обовязком, а обовязок правом, зн. все, що пластун повнить, повнить добровільно, бо добровільно вписав ся в пласт і добровільно дав пл. слово чести, отже свою згоду на все, що робитись ме у пластї. Кождого часу може також член зажадати звороту слова чести і одержить єго, коли предложить на письмі слушне оправданє свого кроку. Про слушність сего оправданя рішають члени уладу голосованєм. Член має право жадати поради і помочи від кождого иншого члена пласту в справах, що не противлять ся основному пл. законови. Взагалї права членів пласту можна означити як права горожан держави, де панує право, котрому всї присягли повинуватись і перед котрим всї є вповні рівні: користають отже зі всего, що спільною працею збудують.

Цїлий улад пласту є призначений для самих єго членів, є їх власним добром, отже членам повинно залежати на тім, щоб до уладу не діставались одиницї, які моглиб єму пошкодити та щоб нїхто в уладї не вводив неладу. Жадна неприсутність члена, жадне спізненє, жадна провина не повинна лишитись без оправданя, зглядно без покараня. Чим строгійшу увагу звертає ся на такі промахи з самого початку, тим менше часу і труду стратить ся на усуненє того, що полишене може пізнїйше розбити й зіпсувати неодну вправу чи забаву, може спричинити великі шкоди цїлому уладови. Члени повинні взаїмно заохочуватись до точного виконуваня всего, що для пласту потрібне. Кождий повинен по змозї причинятись до удатного уладжуваня сходин, вправ і забав, повинен піддавати проєкти забав або улїпшеня тих вправ, що инші уложили, повинен радо давати ся вести другим підчас забав, що вони їх уложили, і радо самому вести инших в тім, що він лїпше знає. Взагалї має кождий член виказати у пластї всю свою молодечу енерґію і всї свої умові та фізичні здібности.

32. З правила належить укладанє і приготованє сходин, вправ і забав до самих членів. Ся річ з початку видаєсь дещо трудною і може подекуди не удаватись, але пластуни не повинні тим зражуватись, бо причина того в тім, що з початку пластунам тяжко зрозуміти, чого від такої пластової вправи вимагаєсь. Длятого можна покористуватись збіркою вже готових уложених вправ і їх точно виконувати, пробуючи їх згодом в дечім зміняти, комбінувати і т. д. або здати ся на своїх провідників, поучників, однак коли комунебудь з членів прийшло би на гадку, що він вже поняв, в чім річ полягає, треба, щоби сейчас пробував своїх сил. Хочби така вправа уложена ним була з початку не дуже вдатна, то можна єї відповідно справити й виконати. Найлїпше переконати ся практично, в чім є хиби, бо тодї лекше їх справити. Кожду вправу треба охотно виконати; хто проявляє якесь невдоволенє, має безумовно предложити щось лїпшого — єго предложенє о скілько воно лїпше, буде приняте, а він за „невдоволенє”, сей для пласту шкідливий додаток, буде покараний.

Пластові прогульки мають бути все получені з пластовими вправами, виконаними після пластових вимог. Отже прогульки лиш для проходу, без ясно означеної пластової цїли (програму треба уложити на письмі) хочби з якимись принагідними забавами, але виконаними недбало, не вважають ся пластовими і до заслуг в пластї не можна їх вчисляти. Правилом має вважатись, що у прогульках прихильників і учасників бере участь поучник, згл. впорядчик, а самостійно можуть уладжувати прогульки гуртки розвідчиків і пластунів І. кл. Гуртки учасників мають право просити заряд уладу о дозвіл на уладженє самостійної прогульки. При уладжуваню самостійних прогульок має гурток предложити кождого разу точну програму. За прогульки поодиноких членів або гуртків, які по сему приписови не відбувають ся, улад не бере нїякої відвічальности а само уладженє такої неправильної прогульки має вважатись каригідним. З кождої пластової прогульки треба вписати точний звіт в протокольну книгу і евентуальні заслуги по дискусиї представити власти до нагородженя, а провини на сходинах гуртка осудити й покарати.

33. Члени пласту є обовязані додержувати пластової урядової тайни т. зн. не вільно їм про подробицї дїяльности пласту розказувати непластунам. Наміри пласту мають проявлятись лиш дїлом, про самі наміри і приготованя до них членови пласту в присутности непластунів говорити зн. чванитись чимсь, чого ще не сповнено, безумовно не годить ся. Для зєднуваня нових прихильників вистарчить відповідно використати основний устав пласту і отсї поясненя, отже лиш се, що тикаєсь основ органїзациї пластового уладу.

34. Кождий член гуртка має свої пластові добрі дїла кождого дня списувати і на тижневих сходинах гуртка віддати лисарови. Наколиб хто не віддав, треба се запротоколувати разом з оправданєм дотичного члена, бо за ті картки відповідає писар (за згублену картку має під наглядом виконати 21 добрих дїл в трох днях). Сї звіти потрібні при іспитах. Важнїйші добрі дїла членів вписуєсь ухвалою чети в четову „Золоту Книгу”.

35. В протоколах гуртка вписуєсь все неприсутних членів і їх оправданє. Члени, які не можуть прибути на сходини або вправи, мають день передтим зголосити се провідникови на письмі. В наглих случаях можна оправдати неприсутність і без того.

36. В пластї числить ся час на пластові тижнї, то є час від одних тижневих четових сходин до других.

37. Деякі вказівки до правильника (реґуляміну) вправ.

У пластї, як при виконаню всякої ідеї, можна відріжнити дві сторони: внутрішну і зверхну. Властива ідея пласту є єго сутию, без неї улад не мав би нїяких виглядів дальшого розвою. На другім місци кладемо зверхну форму пласту. Вона має бути конечним природним наслідком внутрішного змісту. Приналежність членів пласту до одного уладу, основаного на однім законї, має найти вислів в пластовім однострою. Але однострій має у пласті важнїйше значінє нїж в инших уладах. Він має улекшити пластунам їх діяльність і добути пластовому уладови повагу і значінє серед суспільности. Одяг улекшує обставини працї через те, що 1. для пластових занять є відповіднїйший нїж инші одяги; 2. пластун в пл. одягу не потребує своїх пл. занять встидати ся, бо те все йде на рахунок цілого уладу; 3. заслуги одного пластуна, коли єго по одягу можна пізнати, приписує суспільність всему уладови, через що опінїя цілого уладу росте в очах суспільности а народови улад приносить тим честь і славу. З огляду на те потрійне значінє пластового одягу було би порадно, щоб єго що йно тоді вводити, коли вже є яка така певність, що се вийде на добро всему уладови, не на шкоду, коли, значить, членам вже буде залежати на придбаню поваги і значіня свому народови, уладови і собі самим. З огляду на се, що пластова ідея є в своїх основах міжнародною і має вести до згоди всїх народів, опертої на правдивій етицї, годилоб ся, щоб україньский пластовий одяг не ріжнив ся дуже від одягів скавтів инших народів та щоб евентуальні відзнаки не були дуже яркі.

б) До одягу належать відзнаки: полку, пластових степенїв (учасника, розвідчика, пластуна 1. кл.) а дальше сотнї, чети, гуртка, в цїли легкої ориєнтациї підчас вправ, дальше відзнаки пластунів за зложені почесні іспити. Всї відзнаки установляє і роздає Головна Рада Пласту, причім можуть бути узгляднені бажаня і предложеня дотичних уладових одиниць.

в) Пластовий впоряд є конче потрібний для скорого виконуваня ріжних задач у вправах, мусить він однак бути вповнї приміненим до вимог пласту, отже не може бути простим наслїдуванєм пр. війскового впоряду. Поодинокі приписи впоряду відносять ся до всего уладу, до полків, сотень, чет і гуртків, отже залежать від скількости правлених ними членів. О скілько цїлість на тім не терпить, можуть поодинокі пластові групи вводити власні доповненя приписів загальних або свої приписи для случаїв, яких у загальнім впорядї не узгляднено.

г) Гарний розвій уладу вимагає карности. Пластова карність основуєсь на добровільнім послуху тому, хто має право і обовязок приказувати. Згода на послух власти виходить від самих членів, бо вони вибирають собі власть, отже сей послух се не їх обовязок, не примус, лише власна їх воля і право. Недостача послуху у пласті є рівнозначною з власним пониженєм, зі зміною свого переконаня ізза власної безсильности. З другого боку приказуючий мусить при видаваню приказу тямити, що він є збірною волею тих, що єго вибрали, єго прикази мають бути длятого певні, рішучі і розумні, за те не повинні викликувати вражіня, начеб він тих, що зробили єму честь і вибрали єго на те становище, вважав чимсь низшим від себе. Отже при всїй вимаганій певности себе має він бути чемним і до виконаня приказу иншими середниками крім упімненя нікого не змушувати. За виданий приказ відповідає він, але за виконанє приказу відповідають всї, що єго мали послухати.

д) Карність і почутє краси вимагає, щоби члени пласту взаїмно здоровились. Спосіб здоровленя можна приняти від скавтів инших народів і уживати малого поклону зглядом співтоваришів а великого зглядом власти і при пластових торжествах. Пластового поздоровленя уживає ся лише в службі і приписує ся єму то само значінє, що звичайному поклонови, не можна єго отже надуживати.

е) Дуже точно треба перестерігати всяких приписів товарискої чемности при вправах, до яких одні запрошують других пр. один гурток другий. Щоб оминути всякі непорозуміня, кожду таку вправу треба спільно обговорити і о все як слїд умовитись. Навіть в разї якихсь непредвиджених ошибок обі сторони (а передівсїм запрошуюча) повинні показатись уступчивими й згідливими. При питаню, котра сторона виграла вправу, треба триматись правила, що виграє все сторона, яка покажесь у вправі пластово сильнїйшою, се зн. котра сторона використає неточність, промах, недогляд другої. Оправдуванє промахів добрими намірами не має у пластї жадного значіня, не наміри, лиш діло має рішаючу вартість. Сторона, котра показала ся о стільки слабшою, що допустила, щоби противник перешкодив їй в переведеню плянів, має безпроволочно піддатись і признати своє пораженє. Способи, якими має відбутись останний акт побіди, повинні бути дуже точно уложені і строго додержані, щоб не зіпсувати вислїдів цїлої забави. В разї дїйсних сумнївів що до того, котра сторона виграла, треба у тій самій формі вправу повторити. Сумнївні случаї, які впрочім лиш у початкуючих пластунів можуть заходити, нераз легко вияснити, коли зобразить ся їх як випадки дїйсного житя: котра сторона в такім разї має більше виглядів вийти побідною, ся виграє.

є) У пластї заслугує на пластову нагороду кожде пластове дїло виконане добре. До таких дїл належить пр: добре виконане якоїсь задачі у вправі, уладженє для товаришів відчиту на якусь гарну тему з виразною цїлию принести пл. уладови моральний або материяльний хосен; зате не надає ся до осібного нагороджуваня просте сповнене обовязку, якого залишене булоб каригідною провиною, пр. відданє найдених гроший властителеви, вивченє ся шкільної лєкциї і т. п. Нагороди можуть бути почесні або практичні. Почесними нагородами є чертки або хрестики за добре виконані задачі у вправах і забавах. Означеного числа тих хрестиків вимагає ся при пл. іспитах. За певні їх скількости пр. 50, 100, 200, 300, 1000 і т. д. можна визначати осібні почесні або практичні нагороди. До почесних нагород треба зачислити також титули і відзнаки за зложенє почесного іспиту. Як практичні нагороди можуть служити пластові прилади. О такі практичні нагороди можуть грати два відділи пластунів при пл. вправах і забавах. Нагород в грошах визначати не вільно. Кожда нагорода має в пластї те значінє, що є видимим знаком пластових відомостий дотичного члена, отже більше разів нагороджуваному членови можна в потребі повірити труднїйші пластові задачі до виконаня. Ті пластові відзначеня не повинні у пластї давати причин до якоїсь нерозумної зависти, противно повинні всї члени старатись, щоби в цїлім уладї не було нї одного незаслуженого нїчим члена, а тим, що більше заслужились, повинні всі бути вдячні, що вони їм всїм, цїлому пластовому уладови приносять честь.

V. ВІДНОШЕНЄ ПЛАСТУ ДО ШКОЛИ.

38. Пласт є осібним уладом молодїжи і зі школою не має ніякої звязи головно з сеї причини, що школа і пласт обнимають дві ріжні области житя молодця: школа подає єму систематично основи теоретичного образованя, пласт розвиває єго природні здібности і житєву енергію. Нема і не може бути між школою а пластом жадного суперництва, хоч в дїйсности одно без другого дає лиш одностороннє розвиненого чоловіка. Річ сама собою зрозуміла, що лихий ученик не може бути добрим пластуном, а добрий пластун не може бути лихим учеником. Лихий ученик є іменно або лїнивий або нездібний — обі хиби, се тяжкі вороги пласту, бо добрий пластун се спосібний молодець з розвиненими як слїд змислами і умом, який уміє собі з наукою дати раду. Що правда добрий ученик може показатись злим пластуном, коли він фізично не розвинений як слїд, а знову неодин ученик є лиш длятого лихим пластуном, то в него ще нерозвинені як слїд змисли, і він може з часом стати добрим пластуном, коли буде пильно у пласті вправляти ся. З правила принимає ся до пласту таких, по яких можна сподіватись, що вони стануть силою пласту, не завадою. Сей добір прихильників трохи нелегкий, можна однак на деяких даних досить певно опертись: до сих належить саме поступ зголошуючого ся до пласту ученика в шкільній науцї. Низше поданий припис узгляднює те иншу потребу пласту. Улад пласту мусить мати для переведеня своїх цілий повну свободу дїланя: пластуни мусять старатись бути можливо независимими від внїшних обставин. Внїшними обставинами називаєм у пласті все те, то утруднює і спинює правильну діяльність уладу. Кождий зрозуміє, що член пласту, який з власної вини занедбав ся в науці, стає колодою на дорозї розвою пласту, бо: 1. заставляє свій гурток тратити час на видумуванє способів, як устеречи ся перед небезпекою лихої опінії з єго причини. 2. Коли гурток такого способу не винайде, сам стягає на себе закид внутрішного розстрою а дотичного члена мусить по точкам уставу покарати і дати єму можність поправитись зн. на якийсь час увільнити єго від пл. занять. 3. На протяг сего часу гурток тратить одного члена, заразом дїловодчика, через те гурток є знедоповнений: не може нїчого ухвалювати, нічого як слїд підпринимати, а коли що підпринимає, наражає ся на страти у програних вправах. 4. Коли мимо неповного числа своїх членів гурток уладжує вправи, вчить ся чого нового, щоб не лишатись позаду між иншими гуртками, то по повороті покараний член буде знову в тім занедбаний, буде у дальших вправах перешкаджати. 5. Коли один гурток не виконує як слїд своїх чинностий, терпить на тім весь улад. 6. Коли в гуртку таких недбалих членів більше, може пл. власть цїлий гурток завісити в чинностях. Тодї знедоповнюєсь чета, а за тим цілий улад. 7. Коли в четї таких членів більше, весь улад може застановити свою дїяльність. Про моральні страти всїх членів уладу в такім випадку вже й не згадувати. Ізза наведених тут двох основних причин треба у пласті перестерігати отсего припису:

а) Учеників поданих на конференції з більше нїж 3 предметів, не принимає ся до пласту.

б) Члени подані з більше ніж 1 предмету не можуть безкарно зіставати дальше в чинній пл. службі.

в) В часї шкільної науки може пл. власть на просьбу члена уділити єму відпустки на два пластові тижні і в разї потреби може єї ще продовжити.

VI. ПЛАСТОВИЙ УСТАВ КАРНИЙ.

39. У пластї кари у звичайнім значіню нема, є лишень урядове осудженє зломаня даного членом слова чести і відповідь дотичного члена, що сему осудови піддаєсь і що на будуче свого слова чести не нарушить. Як все у пластї, так і ся відповідь має бути ділом, і то таким, якого в тім случаю домагатись має право цїлий пластовий улад.

Льоґічна консеквенция вимагає, щоби пластун І. кляси в разї зломаня слова чести на жаданє всего уладу з пласту уступив і більше ніколи не звертав ся до сего уладу з просьбою, повірити вдруге єго слову чести. Отже осуд пласту, що пластун І. кл. зломив дане ним на пл. устав слово чести і домаганє, щоб єго відповідию було покиненє раз на все пл. уладу, називаєсь: карою виключеня з пластового уладу.

Учасникам і розвідчикам може пл. улад три рази удїлити упімненя за провини, жадаючи кождого разу щораз виразнїйших відповідий, що упімненє з повною сьвідомостию принимають. За четвертим разом мають ті, що провинились, покинути на все пл. улад. Каже ся проте, що учасники і розвідчики можуть бути карані щораз зростаючими карами до трох разів.

Справи, що до них відносять ся ті кари, судить на сходинах чета, а зголошує таку справу прокуратор гуртка, котрого член провинив ся. Гурток може у власнім зарядї уживати своїх способів, щоби члена поправити, однак прокуратор гуртка є відвічальний за евентуальне здеморалїзованє гуртка безкарностию членів. Як примір пластових кар подамо тут кари за дві провини, які грозять розбитєм всего пл. уладу зглядно зіпсутєм забави. Перша, се провина против § X. точки „и” основного пл. закону. Коли провину сповнено перший раз, то:

1. Члени пласту, що з власної вини занедбались у 2 предметах в школї, одержують примусову відпустку на 2 пл. тижнї.

2. Члени, що занедбались з власної вини в 3 предметах, одержують примусову відпустку на 4 пл. тижнї.

3. Членів, що занедбались з власної вини в 4 предметах, виключає ся з пласту на неограничений час до поправи). Опісля можуть вернути до пласту в степени прихильників.

Трета кара у перших примінюєсь лишень раз, у других може повторитись два рази, у третих три рази. Порядок кар до трох разів не залежить вже опісля від степеня провини. При повтореню третої кари додає ся до неї степеновані обостреня.

Друга кара за провину против § X. точки „м” основного пл. закону (оказуванє злости, зденервованя, обуреня, невдоволеня, взагалї всего, що може зіпсувати веселий настрій на сходинах чи підчас забави):

Сейчас по засудї має обжалований вийти на середину і сказати або зробити так, щоби всіх розвеселити, а опісля десятьом по черзї подати руку і позволити поклепати себе по рамени, погладити і т. п.

За такі провини, як пр. сварку, піддержуванє сварки, особисті закиди підчас дискусиї на сходинах і т. п. можна примінити отсю кару:

Обжалований стає сейчас по засудї на середині покою і позваляє, щоби кождий член уставляв чи укладав єго після своєї вподоби, немов статую. Се положенє має обжалований задержати, поки не прийде другий і не змінить сего. Коли 10 членів своє сповнили, може обжалований просити о ласку. Заки просьба буде узгляднена, мусить обжалований дати осібне пластове слово чести, що сего більше не зробить і має перепросити того, кого обидив.

Кожду кару треба доконче зівсїм точно виконати, однак не вільно нїкому на власну руку еї обострювати.

Члени повинні всїми силами старатись, щоби не було причини до уживаня кар, бо кари, се щось, чого ідея пласту в собі не заключає, що для пласту є чуже. Саме длятого, щоби карами за богато у пластї не заниматись і увільнити пласт від таких, що на каранє заслугують, повинно ся карати беззглядно і лишень тілько разів, кілько дозволено в основнім законї. Грошевих кар накладати не вільно, хиба в касових справах.

Належало би подати до публичного відома склад і місце осїдку пластової власти, щоб з евентуальними жалобами на діяльність чи то всего уладу, чи поодиноких єго членів, кождий міг до неї впрост звернутись. Справу такої жалоби повинна пл. власть як найсовіснїйше розглянути і полагодити щоб суспільність могла мати до уладу повне довірє.

Взір вписової карти. На першій стороні аркуша:

КАРТА ВПИСУ

в члени

„ПЛАСТУ”

Полк:________________                               Сотня:________________                             Гурток:______________

Імя і назвисько члена:_____________________________________________________________

Місцевість______________________________________________________________________

Дата його уродженя:______________________________________________________________

Імя й назвисько вітця                      __________________________________________________

Мешканє                            згл.                         __________________________________________________

Стан                                     опікуна __________________________________________________

 

На третій стороні аркуша вписової карти:

ПЛАСТОВИЙ ОБІТ.

Отсим даю „Пластове Слово Чести”, що:

1. Повнити му точно правила пластового уставу.

2. Беззглядно повинуватись му кождоразовій пластовій власти.

3. Правильно брати му участь в пластових вправах і забавах.

4. Оправдаю ся письменно, коли не зможу взяти участи в якій вправі чи забаві.1)

5. Правильно складати му до каси гуртка по __________________ місячно.

6. Не буду пити алькогольних напитків анї курити тютюну.

7. В разї моєї провини, якою я заслужив би на виключенє з пласту, зверну пластову виказку на руки пл. власти.

Підпис члена: ______________________

 

Я приняв до відома услівя принятя 2) та позваляю вписати мого ____________ в члени Пласту. Годжу ся також на се, щоб мій ____________ платив правильно що місяця по ____ до каси гуртка.

Підпис батька згл. опікуна:

_______________________

УВАГА:

1)4 неоправдані неприсутности члена при забавах і вправах дають пластовій власти право вичеркнути єго з уладу.

2) Для оминеня непорозумінь просить ся переглянути пластовий устав і пл. карний кодекс, де подано ізза яких причин члена виключає ся без відклику з уладу. Член дістає посьвідку впису т. зв. пластову виказку. Домашна опіка члена може свої осібні домаганя подати на другій сторонї сеї карти.

 

Взір посьвідки домашної опіки для прихильника:

 

ПОСЬВІДКА:

Отсим позваляю, щоб (імя й назвиско прихильника) брав участь у пластових вправах і забавах.

Підпис домашного нагляду:

_______________________

 

Взір письменного оправданя члена пласту:

Товариші Пластуни зволять приняти до відома, що приказови на день ______ год ____ на жаль не можу повинуватись, бо (приміром: здержують мене родинні обовязки, або: маю богато вчитись і т. п.) Сподїюсь, що Товариші приймуть моє оправданє, яке послушно піддаю Вашому осудови.

Скоб!

(Підпис члена)

 

*) Комітет 2-3 впорядчиків, що є будучим зарядом руху збирає охотників у:

віддїл прихильників (гурток = 8 люда).

З тим віддїлом члени комітету ведуть:

в салї:

На вільнім воздусї:

Науку пласт.уставу і вязання узлів.

Простїйші пластові забави.

Ся робота приготовляє прихильників до іспиту на „учасників”пласту.

Іспит відбуваєсь по 2-3 тижнях (питає комітет ул).

По іспитї устроює ся властивий:

 

ПЛАСТ,

улад опертий на: Почутю чести і Дїяльній любови вітчизни, котрого члени

носять пластову відзнаку а їх кличом: скоб. Улад починаєсь зложенєм з тих,

що здали І-ий іспит.

Гуртка учасників.

Кождий гурток має свій знак видимий і звуковий. 4 гуртки лучать ся в чету, 4 чети в сотню, 4 сотнї в полк.

Занятя учасників:

 

Старають ся о свою

Домівку,

де відбувають ся:

Забави.

Читанє.

Відчити.

Розмови.

Спів і т.п.

Устрій і заряд ведуть самі члени!

Відбувають на віл. воздусї при участи чл.заряду забави.

Учасники є присутні при іспитах на:

„Розвідчиків”

або пластунів ІІ. кл.

Дбають про здоровлє

Творять „Добрі дїла”

Єднають нових членів

Розвідчики можуть для осібних вправ лучитися після умови в гуртки. Вони:

є присутні при іспитах на пластунів І. кл.

Здають іспити на

Пластунів І. кл.

 

25 пластунів І. кл.

вибирає Голову заряду а сей добирає собі членів. Они творять заряд званий

Мають рішаючий голос при низших іспитах.

Є присутні при почесних іспитах.

Здають почесні іспити.

ГОЛОВНА РАДА ПЛАСТУ,

яка:

Іменує:

поучників,

четарів,

сотників,

провірників,

членів судів і и.

Переводить

всї іспити і роздає відзнаки.

Видає розпорядки.

Відповідає за стан уладу і представляє єго на внї.

Дещо з літератури пласту:

Scouting for Boys by Lieut.-Gen. Sir Robert Baden Powell L.CB. London C. Arthur Pearson Ltd. 1911.

Das Pfadfinderbuch hgb. von Stabsarzt Dr. A. Lion Munchen 1911. Verlag der Arztlichen Rundschau Otto Gmelin.

Speidergutbokn H. Moller Gasmann, Kristiania Norsk Speidergutforbunds Forlag.

Scouting jako system wychowania mlodziezy. Andrzej Malkowski, Lwow. 1911. Nakladem Zwiazku polskich Tow. Sokolich (вичерпане).

Harce mlodziezy polskiej. Schreiber-Piasecki. Nakladem Tow. N. Szkol Wyzszych.

Vade mecum Skauta. Zygmunt Wyrobek. Wyd. Krakow nakl. „Przegladu Sokolego” 1913

The Boy Scouts’ „Headquarters Gazette” Official Journal for all Secretaries, Scoutmasters aud Assistant Scoutmasters. London

Skaut Pismo mfodziezy polskiej. Wychodzi 1 і 15 kazdego miesiaca. Lwow.

Пластові гри і забави нап. П. Франко. Львів, 1913 ц 50 сот. Накл. автора.

Cwiczenia і zabawyskautowe. Dr. H. В. Mojmir Lwow .Nakl. Zw. polskich towarzystw gimnast. sokolich.

Gelandespielo von Paul Georg Schafer. Dr. u. Verlag vor Teubner Leipzig and Berlin.

Fuhrerordnung bearb. von Bulow und Dr. K Singer Munchen 1909 Verlag Arztl. Rundschau.

Пластова виказка. (Набувати можна в цїнї по 20 сот за примірник (при більших замовленях рабат) в пласт. уладї гол. акад. ґімн. у Львові.)

Normalbeschaftigungsplan der Jugendwehren and Knabenhorte Osterreichs.

За цїнну поміч при укладаню сеї працї дякую Впов. П.П.Іванови Боберскому і Володимирови Радзикевичеви та пластунам-учасникам Е. Лицинякови і Л. Копистяньскому.

Др. Олександер Тисовский.

 за сайтом www.plast.org