Українська English Deutsch Polska Русский

Як то було в початках?

(до 60-річчя Пласту)

 Подруга Редакторка просила мене розпо­вісти “як то було”, коли поставав Пласт в Ук­раїні.

Коли 1908 року лорд Бейден Повел ство­рив в Англії скавтінг, організацію для вихо­вання молоді, щоб вона краще служила бать­ківщині, подібні організації почали творитись у різних країнах Европи, приймаючи в основу виховні принципи та схему англійського скавтінґу. На центральних землях України недозволено було творити які-небудь українські орга­нізації. Тож українська молодь України мусіла входити у склад російських дружин бой-скавтів.

Щойно з постанням самостійної україн­ської держави 1917 р. почали там творитись українські скавтські-пластові гуртки.

На західніх українських землях, не зва­жаючи на труднощі, що їх ставила австрійсько-польська адміністрація, була нагода творити деякі незалежні українські організації. Так то побіч австрійських “пфадфіндерів” (німецька назва для скавтів) та польських “гарцежів” поставали від 1911 до 1914 року українські скавтські-пластові гуртки та полки (курені). Я був 11-літнім юнаком, коли вперше почув про Пласт, що його в той час, в 1911 році, одно­часно й незалежно один від одного творили у двох українських гімназіях у Львові: д-р Олександер Тисовський-Дрот та Петро Франко. Дрот зорганізував Пласт у головній гімназії, а П. Франко в філії цієї ж самої гімназії. Молодь звичайно швидко запалюється та горнеться до “новостей”. Так і нас тягло те невідоме й не­зрозуміле нам ще “нове”, тим більше, що воно було в нашій школі. Я та мої шкільні товариші були ще замолоді до Пласту, а бачили якісь оповістки з малюнками шатер, ватри та хлоп­ців в одностроях, з наплечниками. Не витри­мали ми і зробили собі “свій” Пласт – у трійку, з подібними вивісками й емблемами на дверях в хаті одного з нас. Пов'язали собі наплечники зі старих убрань, поробили собі луки та стріли з парасолі і врешті вибрались на першу прогу­лянку в околиці Львова – назустріч пригодам та чомусь невідомому. По дорозі “найшлась” у полі бараболя І ми майже в екстазі запалили нашу першу ватру під лісом. І був би може загорів і ліс, коли б не побережник та люди з села нас не прогнали. Так скінчилась наша пер­ша “пластова” (в нашій уяві) прогулянка. Ми втікали якмога швидше, залишаючи “нашу” бараболю.

Після вакацій 1912 року прийняли двох нас “молодиків” до “правдивого” Пласту. Тут уже були старші, 15-16-літні пластуни, що знали пластовий закон та устав і відбули перший пластовий іспит. 12-го квітня 1912 р. склали во­ни пластову присягу і цей якраз день Дрот приняв як початок Пласту. Так я попав до першого роя “Круків”, 1-го пл. Полку ім. Петра Конашевича-Сагайдачного у Львові. Тут зразу ми ді­знались, що не треба рвати мамину парасолю та копати чужу картоплю, щоб стати пласту­ном. Навчили нас розуміти пластовий закон, робити щодня добре діло та втягнули нас в “життя в Пласті”, повне досвіду, руху, пригод та розваги. Ми були щасливі тим, що мали без­посередню поміч та поради самого Дрота. Про наші переживання було б багато дечого писа­ти. Та не місце тут на те.

Ми були цікаві, “як то було” з Пластом на “самому початку” в нашій школі. Ми знаємо, бо Дрот сам про те писав, що він, будучи ще студентом, зазнайомився з системою скавтінґу та виготовив собі плян подібної організації, пристосованої для української молоді. Старший наш друг Дизьо Монастирський (він поліг на війні), якого ми питались, розказав нам таке:

У 1911 році Дрот став учителем та господа­рем ІV-А кляси в нашій гімназії у Львові. Він використав вільну годину у цій клясі, коли за­ступав неприсутнього вчителя та розказав учням про свій плян позашкільної скавтської організації. На його запитання, ціла кляса за­явилась до участи в цій організації. Потім Дрот зазнайомив їх з пластовим уставом та почав пластові зайняття. Тих, кому сподобалась пла­стова ідея, підготував до першого пл. іспиту, що відбувся, як я вже згадав, 12 квітня 1912 р.

Одночасно у філії цієї ж самої гімназії, що містилась в іншій дільниці Львова, зорганізував Пласт учитель руханки Петро Франко. Їхнє пла­стування більше схилялось до забави у військо. Це був час, що заповідав неминучу війну. Оби­дві ці організації були легальні та діяли явно при школі.

Третьою пластовою організацією у Львові, в той же самий час, був вповні вже мілітарний таємний пластовий гурток. Оснував його сту­дент Іван Чмола. В ньому якраз були знайомі нам: наша пл. сен. Ганна Дмитерко-Ратич та покійна Олена Степанів. Обидві опинились не­забаром у рядах Українських Січових Стріль­ців. Цей мілітарний Пласт мав назву “драгоманівський”, а пізніше (1913 р.) “мазепинський” Пласт. Провідником його став в 1913 р. студент Осип Квас. Про цей мазепинський Пласт напи­сав спомин один із його членів пок. Іларій Харак, що недавно помер у Відні.

Місцем, де перші організатори Пласту ма­ли спільні зустрічі та спільні зацікавлення, було руханково-спортове товариство “Сокіл-Батько” у Львові, що його очолював проф. Іван Боберський, відомий спортовий та виховний діяч, колишній учитель Дрота та Франка. Він пома­гав організувати Пласт. Йому ж завдячуємо, що прийнялась та поширилась українська назва скавтінґу “Пласт”. Мелодію пластового гімну завдячуємо композиторові Ярославенкові-Вінцковському. Пластову відзнаку: лелійку уклав проф. Мирон Федусевич щойно 1923 р. Пласто­ве гасло “СКОБ!” – Сильно – Красно – Обе­режно – Бистро придумав Дрот. Він сам ви­різьбив у дереві печатку 1-го пл. полку.

В тих роках поставали пластові гуртки та полки в різних місцевостях Галичини. Їхній характер та спосіб пластування залежав від умілости та розуміння пластової ідеї їхніми про­відниками. Це виявилось на перших пластових з'їздах, що відбулись у 1913 та 1914 рр. у Льво­ві, де різні пластові провідники заступали різ­ні напрями щодо завдань та способу дії Пласту. Щойно поява книжки Дрота “Пласт” у 1913 р., а ще більше поява в 1921 р. пластового посіб­ника “Життя в Пласті” д-ра О. Тисовського за­провадили одностайність в організацію Пласту.

Вертаючись спомином до тих часів мого “життя в Пласті” та мого першого пластового провідництва, мушу ствердити, що я виніс з нього найкращі, незабутні враження.

Сподіваюсь, що і Ви, Дорогі Читачі, теж винесете найкращі враження з Вашого пласту­вання, а Ваш пластовий досвід стане Вам у при­годі у Вашій службі Богові та Україні. Про це колись згадаєте у 100-річчя Пласту!

Юнак. – 1972. –Ч.6-7 (106-107). – С. 4-5.