Колись я чув, що під час війни Тернопіль був практично знищений, тому до нього приїхало багато людей з навколишніх, звичайно ж українських, сіл, але не "визволителів". В той час як Львів практично уцілів, десятки тисяч львівської інтелігенції були винищено - євреїв німці, українців "визволителі" і тепер цілі вулиці, на яких колись жили визначні львівські родини, заселені нащадками тих самих визволителів... Тепер ці вулиці дають найбільший відсоток за партії, які традиційно на Зах. Україні не підтримуються.
І оце на минулому тижні зовсім випадково в розмові з однією дуже відомою і поважною пані почув дві історії на цю тему:
1. Після війни ця пані вчилась в дівочій українській гіманзії (чи ліцеї, чи школі - це не важливо). Перший клас закінчувало 55 дівчаток, а вже восени в другий прийшло 30! - решта з родинами вже було виселено до білих ведмедів чи десь в ті краї... і це тільки один клас школи за пару місяців...
2. Пані згадує, як однієї ночі до них в квартиру прийшли дві людини у військовій формі і між ними при господарях відбувся приблизно такий діалог: "Да, харошая квартіра, вот толька туалет па балкону. Пашлі дальше іскать" - відомо чим б закінчилось, якщо б квартира сподобалась. Доречі, ця пані живе якраз в тому районі, який дуже полюбили ціж "визволителі". А ще батьки цієї пані привчили її тримати свої найнеобхідніші речі завжди під рукою, особливо контролювали це ввечері перед сном - "визволителі" мали звичку приходити серед ночі і давати 15 хвилин на збори...
Це одна з найголовніших причин теперішньої русифікації Львова.