Українська English Deutsch Polska Русский

Визначні постаті, що не належали безпосередньо до Пласту

Біличенко Михайло актор і режисер, засновник Руського Театру Просвіти в Ужгороді. Керував пластовими театральними гуртками.
Боберський Іван педагог, визначний організатор сокільсько-січового руху, редактор часописів та автор спортивних підручників. Автор назви "Пласт", сприяв становленню Пласту.
Бокшай Йосип визначний закарпатський художник, член-кореспондент Академії Мистецтв СРСР. Автор ілюстрацій до видань Пласту на Закарпатті у міжвоєнний період.
Волошин Августин видатний політичний, культурний, релігійний та педагогічний діяч Закарпаття, Президент Карпатської України (1939). Всіляко сприяв Пласту на Закарпатті, почесний член Крайової Ради Скаутів.
Ґренджа-Донський Василь культурний, освітній та політичний діяч Закарпаття, один з провідників Карпатської України, письменник, поет, драматург, публіцист, журналіст, літературний критик, перекладач. Всіляко сприяв розвиткові Пласту на Закарпатті, неодноразово відвідував пластові табори.
Донців Дмитро ідеолог українського націоналізму, письменник, публіцист, літературний критик. Присвятив Пластові свою статтю "Юнацтво і Пласт", його дружина Марія Бачинська-Донцова була опікункою дівочого пластового полку.
Іванцев Денис-Лев у міжвоєнний період голова Спілки українських митців Кракова "Зарево", член Асоціації Незалежних Українських Митців, автор розписів низки церков Галичини. Прихильник таємного Пласту, у 1935 р. - спортивний інструктор на одному з пластових таборів.
Мельник Андрій полковник Армії УНР, Голова ПУН-ОУН. Сприяв розбудові пластової таборової оселі на горі Сокіі у Карпатах, Почесний член 3-го Куреня УПС "Лісові Чорти".
Мстислав І Патріарх Київський і всієї України Української Автокефальної Православної Церкви, Головний Капелан та Добродій Пласту, почесний член 16-го Куреня УПС "Ватага Бурлаків".
Ольбрахт Іван чеський письменник, класик чеської літератури, у 1931 році під час перебування на Закарпатті спеціально відвідав пластові табори. Під впливом отриманих там вражень, почутих від пластунів народних пісень й легенд пише низку творів про українців Закарпаття, зокрема роман про останнього на Закарпатті опришка "Микола Шугай".
Пачовський Василь український поет, спеціально для пластунів Закарпаття написав вірш "Пластова присяга".
Підгорянка Марійка українська поетеса, автор пластової пісні "Пусти ж мене, мамо, до табору".
Студинський Кирило професор-літературознавець, надав свій будинок по вул. Бляхарській, 11 у Львові під першу пластову домівку. Опікун Пласту у Львові, нагороджений пластовою "Свастикою Вдячності", загинув разом з П. Франком у катівнях НКВС.
Теліга Олена видатна українська поетеса, провідний діяч ОУН, розстріляна нацистами у бабиному Яру. Опікунка Пласту.
Філарет Патріарх Київський та всієї Русі-України. Головний духовний опікун для православної пластової молоді.
Черкасенко Спиридон педагогічний, культурний та театральний діяч Галичини, Закарпаття й на еміграції. Поет, драматург, публіцист, сатирик, літературний критик, журналіст. Автор "Гімну закарпатських пластунів" та низки віршів і п'єс на пластову тематику.
Шептицький Андрей Глава Української Греко-Католицької Церкви, митрополит. Меценат української молоді, культури та науки. Великий добродій Пласту. Подарував пластунам земельні ділянки та матеріали для будівництва таборових осель у Карпатах (Сокіл, Підлюте). Нагороджений пластовою "Свастикою Вдячності".
Юхновський Ігор видатний вчений-фізик, один з лідерів національного відродження кінця 1980-х - початку 1990-х років, народний депутат України, нагороджений орденом "За заслуги" І-го ступеня. Почесний член Пласту, сприяв його відродженню у 1988-90 роках, очолював Раду опікунів Пласту (1990).