Українська English Deutsch Polska Русский

Про Великодню стійку

Що це є Плащаниця?

Плащаниця – це є полотно, яким обвили тіло Ісуса Христа після його смерті. Щоб пригадати цю подію і зробити її актуальною, у Страсну П’ятницю перед Великоднем, у храмах Православної і Греко-Католицької Церкви, виставляють полотняну ікону на якій нарисований Христос у гробі. Бачимо, що Він знятий із хреста. На його руках, ногах і боці видно сліди від ран. Біля Ісуса часом зображається постать Йосифа з Ариматеї, людини, яка випросила в Пилата  і поховала Христа. Іноді видно похилину і сумну постать Богородиці. Учні в молитві перед невідомим для них явищем – смертю. Щойно Воскресіння принесе пояснення всім цим подіям, які сталися через наші гріхи.

Чому ми поклоняємося Плащаниці?

Ми поклоняємося Гробу Господньому, на якому виставлена Плащаниця, щоб:
1. зрозуміти що Христос був розп’ятий за кожного з нас особисто;
2. піснями славити Його добровільну жертву;
3. утвердити нашу віру, що смерть Христа пов’язана із Воскресінням.
Ми тоді так молимося: «Величаю Твої страсті, піснями славлю Твоє погребення з воскресенням, і кличу: "Господи, слава Тобі".»

Звідки ми знаємо про Плащаницю?

Про Плащаницю нам пише євангелист Матей такими словами: «Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї і служили Йому. Між ними: Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея. Як же настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім'я Йосиф, що й сам був учнем Ісуса. Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат велів видати тіло. Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно і поклав у свій новий гріб, що його висік був у скелі. І, прикотивши до входу гробу великий камінь, відійшов. Була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробу. » (Мт. 27,55-61).

Що має нам дати молитва перед Плащаницею?

Молитва перед Плащаницею нам має допомогти побачити стан нашої душі сам на сам перед Господом Богом. Якщо ми час посту використали для відновлення своєї душі, то ми відчуватимемо блаженний смуток за минулі наші гріхи і впевненість, що Господь нас любить, простив нам все і чекає на наші діла любови до Нього і до ближнього. Тоді в нас існує стан «блаженних засмучених (див. Мт. 5, 5), тобто тих, хто відчуває близькість божественного блаженства навіть у ситуації, яка викликає біль.» Якщо натомість ми забули про Бога і не прийшли до Сповіді, то молитва перед Плащаницею викликає в нас плач, розпач і смуток, який повинен нас привести до покаяння і до навернення до Бога через Сповідь і Причастя.

Чи піст кінчається з поклонінням Плащаниці?

Великий піст – це час приготування до Великодня – до Нового Життя. Для тих, що почали вчасно постити і більше наблизилися до Бога і через Нього до ближнього, із Плащаницею піст наближається до кінця. А для тих, кого турботи заметушили і він не почав думати над своїми провинами і ще практично не навернувся до Бога, то Плащаниця це час щоб розпочати піст, щоб гідно і з полегшею святкувати Воскресіння. Господь Ісус Христос помер як і для одних, так і для других, для кожного своя година і свій час прнийти до Бога і найголовніше, щоб ми встигли це для себе зробити.

Чому пластун радо приходить на стійку перед Плащаницею?

Пластун приходить перед Плащаницею і там стоїть, щоб перед гробом розмовляти з милою особою, яка відійшла у вічність. Коли ця особа була б наприклад нашою бабцею, то ми можемо собі уявити, щоб ми її сказали. Тут є Ісус, який помер задля мене і я стою та питаю – чому Він це зробив і, що для мене означає така велика Його любов. Як я Йому віддячуся? Такі питання і відповіді, які переходять через наш ум – це діалог з Богом. Діалог з Богом – це молитва.

Я просила Бога забрати мою гординю,
і Бог відповів мені - ні.
Він сказав, що гординю не забирають -
від неї відмовляються.

Я просила Бога зцілити мою приковану до ліжка дочку.
Бог сказав мені - ні.
Душа її в надійності, а тіло все одно помре.

Я просила Бога дарувати мені терпіння,
і Бог сказав - ні.
Він сказав, що терпіння з'являється в результаті
випробувань - його не дають, а заслуговують.

Я просила Бога подарувати мені щастя,
і Бог сказав - ні.
Він сказав, що дає благословення,
а чи буду я щаслива, чи ні - залежить від мене.

Я просила Бога вберегти мене від болю,
і Бог сказав - ні.
Він сказав, що страждання відвертають людину
від мирських турбот і привертають до Нього.

Я просила Бога, щоби дух мій ріс,
і Бог сказав - ні.
Він сказав, що дух повинен вирости сам.

Я просила Бога навчити мене любити всіх людей так,
як Він любить мене.
Нарешті, сказав Господь, ти зрозуміла, чого треба просити.

Я просила - і Бог послав мені випробування,
щоби загартувати мене.

Я просила мудрості -
і Бог послав мені проблеми,
над якими треба ламати голову.

Я просила мужності -
і Бог послав мені небезпеки.

Я просила любові -
і Бог послав нещасних,
які потребують моєї допомоги.

Я просила благ -
і Бог дав мені можливості.

Я не одержала нічого з того, що хотіла -
Я одержала все, що мені було ПОТРІБНЕ !
Бог почув мої молитви.

Мати ТЕРЕЗА

Який повинен бути стан нашої душі на стійці перед Плащаницею?

Церква нас учить, що найкращий спосіб молитися – це бути в стані Божої Благодаті,  значить мати своє серце відкрити до Бога, щоб Він міг нам сказати, що Він хоче і щоб ми могли Його чути і мати Його силу виконувати це доручення. Стан Божої Благодаті – це коли ми чуємося спокійними і чуємося гідними приступити до святого Причастя в час Літургії (Служби Божої). Стан Божої Благодаті, це стан – коли ми можемо розмовляти з Богом; це стан – коли ми гідні піти до Неба. Християнин завжди повинен бути в стані Божої Благодаті, щоб якби несподівано Господь його покликав до Себе, щоб його душа відразу до Нього з’явилася і вміла з Ним провадити діалог.

Як молитися на стійці перед Плащаницею?

Молитися ми можемо по-різному. Ми можемо відмовляти по черзі «Отче наш», «Богородице Діво», або казати такі короткі молитви як: «Господи, Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй мене грішного», «Господи, поклоняюся Тобі», «Господи, прости», «Господи, люблю Тебе» ітд. Можна молитися своїми словами. Можна мовчати і вслухатися в це, що нам Господь скаже. Можна роздумувати над подіями: розп’яття, похоронення і воскресіння Господнього. Можна роздумувати над різними подіями свого життя (добрими і поганими), та на них дивитися через призму смерти Господньої. Головне це, щоб ми використали час біля Плащаниці для нашого духовного відродження. «Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спасіння» (2 Кр. 6:2).

На вечірні з виставленням Плащаниці ми чуємо такі слова Ісуса звернені до нас: «Народе мій, що я тобі заподіяв? Невже ж не сповнив я Юдею чудами? Хіба не воскресив я мерців одним моїм словом? Чи не лікував всяку недугу й неміч? Що ж ви мені за це віддаєте? Чому забули мене? За оздоровлення завдаєте мені рани, за життя – вбиваєте та вішаєте на хресті, немов злочинця, свого Добродія неначе беззаконника – Законодавця і як засудження – Царя всього. О Господи довготерпеливий, слава Тобі! Страшна і преславна сьогодні діється на очах наших таємниця. Неосяжного схоплено. Того, що визволив Адама від клятви, зв’язано. Того, Хто знає всі таємниці душі, – несправедливо допитують... Сотворителя вдаряє рука, яку Він створив; на хрест засуджено Суддю живих і мертвих; у гріб кладуть Того, Хто ад Зруйнував. Господи, що все перетерпів з милосердя Свого, і всіх спасаєш від засудження довготерпеливий Спасе, слава Тобі!»

Які типи молитви можуть бути перед Плащаницею?

В посланні до Єфесян апостол Павло закликає: «Прокиньсь, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!» (Єф. 5:14). Відновімо свою душу з любові до Ісуса Христа, який полюбив нас і видав себе за нас (Гл. 2:20).

Є молитва прослави (прославляю Тебе Боже, що Ти є Богом, і що Ти все сотворив).
Є молитва вдячности (дякую Тобі Господи, що Ти мене стотворив).
Є молитва перепрозьби (прошу Господи прощення своїх прогрішень).
Є молитва прозьби (прошу Господи поблагослови мене).

Який одяг потрібно мати на стійці біля Плашаниці?

Вбиратися треба урочисто і строго, це значить, що треба мати повний однострій. В дівчат спідничка має покривати коліна, зачіска має бути скромна, ніяка помада не має покривати лице. У хлопців черевики мають бути вичищені, штани – попрасовані, і це не можуть бути джінви, ані камуфлажні. Як у хлопців, так і в дівчат ніякі ювелірні прикраси не мають покривати їхнього тіла.

Що робити в захристії чи іншому місці чи перед храмом, очікуючи своєї черги до стійки біля Плащаниці?

Ми маємо організуватися так, щоб не гаяти часу, а його благословенно пройти у присутності Божій. Бо Божа присутність всюди, не тільки при гробі, а й у найбільшій метушні, так як і в тишині лісу. Найкраще було б мати зі собою християнську літературу і читати кожний собі чи всі разом і потім можна б обговорювати прочитане. Також можна просити (наперед домовитися) із ієреєм чи іншою мудрою людиною, щоб вона нам проводила короткі гутірки на духовні теми. Теми можуть бути такими: «Великий піст і я», «Страсний тиждень і моє переживання», «Моє Хрещення, Смерть і Воскресіння», «Дискотека, телевізор, тиша і піст», «Як християнин і пластун розпинає Христа своєю дволичністю», «Як я розпинаю і вбиваю Христа», «Чи пластові цінності є християнськими», «Чому треба щонеділі ходити на Святу Літургію, бути активним і причащатися» «Що це таке було християнином в сучасному світі», ітд. Було б добре, щоб кожний пластун вчас свого перебування на служінні в храмі для заміни стійки біля Плащаниці домовився із старшиною і вів собі якісь записки, щоб потім їх представити як пластову роботу. Це може наприклад бути:
Опис храму;
Опис іконостасу;
Опис історії храму;
Опис життя і покликання служити Богові найскромнішого братчика чи сестриці в храмі;
Опис жебраків, які стоять перед храмом і запис розмови з ними;
Опис гробу Господнього;
Опис Сповіді;
Опис Причастя;
Опис свого місця перед Богом;
Опис свого сприйняття Церкви;
Опис свого покликання в житті і способи служити людям.

Що можемо пізнати під-час стійки перед Плащаницею?

Яка людська побожність?
Як люди добре чи погано знаменуються хрестом?
Який різний наш народ?
Яка гарна внутрішня архітектура храму?
Як ікони промовляють до людини?
Як добрий приклад людини передається іншим?
Як то можна по-різному молитися і Бог всіх приймає?
Які то різні є священнослужителі, а головне – це Господь Бог?
Який добрий Господь?
Яка цінна церковна традиція?
Як то християнська Церква зміцнює духовно нарід?
Як то неможливо вповні щасливо жити без Бога і Церкви?

Під хрест Твій стаю,
Спасителю мій милий,
І молю Тебе, о дай же мені
за гріхи жаль щирий. (2)
За мене терпів,
за мене Ти розп’явся!
За гріхи мої, провину мою
убити Ти дався. (2)
Ісусе Ти мій!
Твої безмірні муки
сильніше від слів
взивають мене
До жалю, покути. (2)