Українська English Deutsch Polska Русский

Християнське значення великоднього кошика

ХРИСТИЯНСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ПАСХАЛЬНОГО КОШИКА
«Пасха красна! Пасха Господня!»
«Пасха свята – нехай ніхто не виходить голодним!
Усі відживляйтеся святом віри, всі споживайте з багатства Божої доброти!»


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Часто, поспішаючи рано-вранці під перегук воскресних дзвонів до Церкви, несучи в руках кошика з свіжовипеченою паскою і пахучими стравами,  не замислюємося над тим, яке ж значення вкладали в ці звичайні, здавалось би, речі наші пращури, давні слов’яни, хрещені колись Володимиром у Дніпрі?
Чому саме такий набір харчів готувала колись дбайлива господиня, завчасно ріжучи теля, збираючи сир чи малюючи з любов’ю писанку в час, коли ще не було супермаркетів чи інтернету?
Згадаймо, що сам Христос, хоч зазвичай ходив голодний, надавав їжі великого значення і часто виголошував свою науку учням, сидячи при накритому столі. На Тайній Вечері, використавши як символи хліб і вино, Він пояснив їм Таїнство Євхаристії.
Керуючись Євангелієм і вченням Отців Церкви, подаю прийнятий у народі природний сенс символів великоднього кошика, які вказують нам на глибокий зв’язок між природним і надприродним життям.


1. Паска – ангельський хліб, яким став для нас Ісус Христос, символ воскресіння. Це хліб вічного життя, який зійшов з неба, нагодувавши нас духовною поживою. Паска теж символ Агнця, який добровільно за нас був заколений на хресті, визволивши нас від усяких бід і поборовши всяку недугу. Для виготовлення тіста на паску вживають закваску із дріжджів. Це – символ Царства Небесного. Євангелист Матей (13, 33) пише: «Царство небесне схоже на закваску, що бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне». «Присутність Царства є схована, прикрита, так, як закваска в тісті. Закваска веде до змін, але не можна спостерігати за її прогресом з хвилини на хвилину. Сила Євангелія є відмінною від сили світу: відмінна, тому що схована, натомість сила світу виставляється напоказ...». 

2. Сир і масло – це молочні страви, а молоко є первотвором, сировиною, яка не походять з діяльности людських рук, а є даром природи. Так, як мати годує свою дитину молоком, так само сир і масло є символами жертовности та ніжности Бога. Божої благодаті маємо прагнути, як немовля прагне материнського молока.

3. Яйце – самостійне і неповторне життя. Воно представляє нам закритий простір, звідки виходить життя, дане Сотворителем (наприклад: материнське лоно – народження тіла, гріб – воскресіння тіла). Єдиний Бог є носієм цієї животорящої сили. Писанка – сире яйце, вкрите кольоровими геометричними або рослинними орнаментами, які символізують життя, достаток, вічний рух; натомість крашанка – варене яйце, фарбоване найчастіше в цибулинні, вживається в їжу. Господар або господиня розділює яйце між присутніми за столом, бажаючи кожному усякого добра, що ґрунтується на Христовому воскресінні.

4. Шинка-ковбаса – вказує нам на годоване теля, яке зволив заколоти добрий батько після повернення блудного сина додому. Це символ душевної радости, яка приходить від сповнення людиною Божої волі, принесення Йому хвали і ходження по Його стежках.

5. Хрін – робить людину міцнішою, так, як християнин, який приймає таїнство Сповіді під час пасхального періоду – душевно оздоровлюється. Це також міцне коріння, яке може дати віра у Воскресіння. Воно виявляється також у пошані до традиції і до передання предків.

 

6. Сіль – один із необхідних продуктів у житті людини, який додає смаку їжі. Сіль означає якість зв’язку, оскільки союз між Богом і людьми відновлений через хрест і Воскресіння. Віруючий має зберігати чистоту свого серця, щоб наслідувати Христа, який сказав: «Ви – сіль землі» (Мт. 5, 13). Инакше його християнство звітріє, так, як це може статися із сіллю.

7. Вічнозелена рослина (букшпан або мірта) – символ безсмертя і вічного життя. Вияв сили, яку Творець вилив на природу. Це також праведник, якого Бог благословляє, і народ, якого Він щиро обдаровує милостями Воскресіння: «Праведник, наче пальма, зацвіте, наче кедр, що на Ливані, виросте» (Пс. 91, 13).

8. Рушничок – це багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом. Нитка символізує життя. Уже Богородиця на іконі Благовіщення тримає в руках веретено з ниткою, коли їй Гавриїл сповіщає, що вона стане матір’ю життя. Плетіння нитки теж може бути символом вічности, бо це процес, який можна продовжувати безконечно.

9. Свічка – світло, яке виноситься назовні між людей так, як жертва Ісуса на хресті спричинила відновлення нашого внутрішнього світла. Просвічені Воскреслим, ми зможемо йти у світ і не блудити, бути життєрадісними і ставати світлом для инших.

Таким чином через такі прості насущні речі наші предки намагалися донести до нас світло Христової науки. Вміст пасхального кошика можна зрозуміти і спожити як слід, якщо він є наслідком задуми над виміром свого життя. Такий стан душі осягається лише через великопосну Сповідь і великоднє споживання самої Євхаристії.

1 Пасхальної Утрені.
2 «Слово св. Івана Золотоустого на Пасху».
3 Насправді, згідно з православним звичаєм, паску святять тільки після Воскресної Утрені і Літургії. Щойно тоді родина сідає до великоднього сніданку. Звичай святити паски в суботу ввечері виник, мабуть, у містах, для вигоди працюючого населення.
4 Тарас Барщевський. Євангельські притчі. Львів 2002, с. 44-45.