Українська English Deutsch Polska Русский

Вибір намету

  1. Вступ
  2. Конструкція
  3. Матерія
  4. Каркаси
  5. Кілки
  6. Особливості пошиття
1. Вступ
Основні вимоги до наметів сформувались ще за часів Олександра Македонського: водостійкість, мала маса, простота встановлення. В залежності від призначення намету можна міняти місцями пріоритетність цих основних показників.
Проблеми, які виникають із погано підібраними наметами:
  • Великий об'єм. Коли люди ідуть в мандрівку, намет майже неможливо помістити в наплічник, або прикріпити десь ззовні. Єдиним хорошим варіантом є розкладання намету на частини (тент, середина, альпенштоки, кілки) і розфасовування по декількох наплічниках. Іншими варіантами є покидання намету напризволяще (шкода намету), спроба знайти транспорт, який довезе намет до наступного місця ночівлі (зайві витрати), або обмінятись вмістимим наплічника із людиною, в якої об'єм наплічника більший, з чого виникає наступна проблема.
  • Велика маса. Тепер розжовую. Зрозуміло, що під час мандрівок потрібно вибирати особистий виряд з якнайменшою масою. А при великій масі намету ще складати в наплічник якісь консерви, або щось в тому стилі, буде дуже складно. Тобто коли маса одного наплічника буде відрізнятись від маси іншого наплічника, а власники наплічників будуть мати приблизно однакові фізичні дані, то буде спостерігатись відставання. Можна спробувати розкласти вмістиме наплічників порівну, але в мандрівку в більшості випадків ідеться для милування краєвидами, або для досягнення вершини, а не для насолоди тягнення на своєму горбі купу причандалля.
  • Водопроникність. Коли іде дощ, то вже звичною справою для людей із досвідом стала обережність. Правило "не доторкатись до стелі" одне з найважливіших при знаходженні в наметі без тенту. Але тоді виникає проблема комфорту, до того ж, коли в намет забилось явно забагато народу. І дуже неприємно, коли вода починає зі стелі накрапати на спальник, або із підлоги підступно підкрадатись і намочувати поскладані в куточку речі.
  • Складність конструкції. Варто просто уявити ситуацію, коли група людей дійшла до місця призначення і тут раптово починається злива. Звичайно, виникає потреба на протязі лічених хвилин поставити намет. І тут береться складений намет, витрясається його з чохла, і виявляється, що в середині є купа різних штучок-дрючок, які замисловатим способом і фізичними зусиллями необхідно зібрати в одне ціле. Або купа різної довжини трубок, з якими необхідно зметикувати і зробити з них три альпенштоки.
  • Слабкість конструкції. Реальними є проблеми доштуковування порваних шнурків, причіпляння до дна намету різних шматок або шнурків (свого часу відірваних), в які необхідно загнати кілок, ламання каркасу намету, … .
  • Погана вентиляція. Напевно багатьом відома проблема літньої спеки, коли залізти і всидіти в наметі протягом 5 хв. це мука. Або прокинувшись зранку, відчути, що спальник надто вологий, а на стелі конденсувалась вода.
  • Погана вітростійкість. Ця проблема дає чути про себе, коли поставити намет на сильно обвітрюваній поверхні. Це може бути незахищена лісом, або скелями вершина хребта, велике поле, … . В тому випадку вночі буде дуже важко зігрітись.

2. Конструкція До зовсім недавнього часу було всього дві основних конструкції (вигляд ззовні) наметів. Це будиночки і їжачки (мають багато інших назв). Зараз з'явилося багато інших нових конструкцій. Деякі з них пробують розрекламувати, як надзручні, супервітростійкі, … . Деякі з них справді такими є. Ваше завдання при виборі спробувати максимально проаналізувати об'єктивність такого опису, не звертаючи уваги на колір, дивну форму і т.д. . Але про ці два основних види можна написати вже зараз.
Будиночки. Донедавна в нашій країні це була єдина розповсюджена конструкція наметів. Існують старі моделі, виготовлені ще в СРСР, які не мають ззовні тенту. І існують новіші, в яких поверх основної конструкції намету мають ще й тент. Перевага будиночку в цілому - в такому наметі поміщається більше людей, аніж в їжачку. Недоліки: Альпенштоки, як правило, займають багато місця і важкі. Потрібно багато кілків для розтягнення намету.
Їжачки. Новіша конструкція наметів, які в даний момент вже можна купити майже в будь-якому магазині із спортивними причандаллями. Також бувають одношарові і двошарові, тобто без тенту і з тентом. Переваги: краще витримують вітрові навантаження, не потребують вганяння багатьох кілків в землю (в скрутній ситуації кілки взагалі можна не використовувати), мають меншу кількість плоских ділянок "стелі" (що забезпечує кращу водостійкість).
З тентом чи без нього?
Якщо спробувати осягнути суть тенту, то звичайно можна побачити деякі переваги: влітку прохолодніше, зимою тепліше, менше конденсується волога. Недолік - зайва вага. Зовнішній тент служить для затримування атмосферних опадів, простір між ним і внутрішнім наметом служить для відведення конденсату води, який утворюється в наслідок дихання. Дуже важливо, щоб тент не притулявся до внутрішнього намету.

При виборі величини намету орієнтуватись на назву, напр. 2-місна чи 4-місна, не вартує. Скільки осіб там може переночувати простіше визначити, оцінивши розмір підлоги. Для комфортної ночівлі досить 60 см в ширину і 200 в довжину. Але якщо ви будете подорожувати поблизу населених пунктів, врахуйте, що всі речі краще на ніч заносити в намет, а це буде займати ще одне спальне місце.

Існує ще декілька нюансів, що відрізняють продуману конструкцію намету, наприклад, влаштування входу. Найбільш простий у виготовленні і довговічний тубус ("рукав"), але користатися ним незручно. Раніше більшість саморобних наметів забезпечувалося саме таким входом, але тепер тубус залишився тільки в зимових, "арктичних" моделях, де існує ризик обмерзання замка "блискавки" і потрібно забезпечити мінімальні щілини між людиною, що влазить у намет, і тканиною намету - щоб в середину влетіло якнайменше снігу.

3. Матерія
Звичайно, можна описати матерію, яка використовувалась при виготовленні намету таким чином: "а-а-а, така во зелена шмата, нє, троха товстіша". На справді вона відіграє значно важливішу роль. Спробую описати основні і найчастіше вживані види матерії.
Виробники матерії для опису використовують різні назви: Nylon, Nylon Taffeta, Капрон, Polyester, Poly Taffeta, Лавсан, … . Реально все не так складно.
Тенти. Для виробництва тентів наметів виробники використовують тканини на основі поліамідних, поліефірних волокон і іноді суміші тканин (бавовна + поліамід). Капрон, Nylon, Nylon Taffeta - тканини з поліамідних волокон, а Polyester, Poly Taffeta, Лавсан - з поліефірних.
Поліамідні волокна відрізняються високою міцністю, легкістю, стійкістю до стирання і низкою ціною. До мінусів цих тканин відносять високе розтягання при намоканні і низькій стійкості до впливу ультрафіолетового випромінювання (поліамідні волокна мають особливість під дією ультрафіолету втрачати до 40% міцності в рік).
Поліефірні волокна володіють усіма позитивними властивостями поліамідних волокон, зазначеними вище, і позбавлені їхніх головних недоліків. Поліефірні волокна практично не розтягуються при намоканні, відрізняються підвищеною стійкістю до ультрафіолету, а також більш високою міцністю, у порівнянні з поліамідними волокнами, але за це потрібно платити - тканини з поліефірних волокон значно дорожчі.

Також в описах тканин зустрічаються позначення 175t - 250t - це так називаний "текс" тканини: чим більше цифра тим тканина товща і надійніша, але, при цьому, збільшується її вага.
Позначення Ripstop вказує на застосування спеціального плетення, при якому тканину підсилюють застосуванням більш товстої і міцної нитки. Ця нитка утворює на поверхні тканини малюнок із квадратів, чи прямокутників ромбів, і таке плетиво дозволяє при мінімальній вазі створити тканину з високою міцністю і стійкістю до розривів.

Однією з головних характеристик тканини для тенту намету є її водостійкість. Водостійкість вимірюється, як висота водяного стовпа в міліметрах, при якому тканина не промокає. Відповідно до стандарту DIN, водонепроникною вважаються тканини з водостійкістю більш 2000 мм. Тканини з водостійкістю більш 1000 мм називаються тканинами "з водовідштовхувальним покриттям".
Існують тканини з водостійкістю 6000 і навіть 10 000 мм. Вони, найчастіше, застосовуються для виготовлення підлоги в наметі. При невеликій його площі не на стільки важливою є велика вага тканини, у порівнянні з високою водостійкістю і стійкістю до стирання.
Водостійке покриття тканин звичайно виконується з поліуретану PU, але деякі фірми використовують і тканини з іншим покриттям. Фірма The North Fасе, наприклад, використовує тканину з покриттям Silicon, покриття якої відрізняється меншою вагою при високій водостійкості і стійкості до погодних умов і ультрафіолетового випромінювання, але при усіх своїх позитивних властивостях такі тканини майже вдвічі дорожче звичайних, що не на краще позначається на ціні намету.

Важливим в оцінці якості тканини є наявність на зовнішній стороні тканини спеціального водовідштовхувального покриття. В описі, воно звичайно позначається WR і служить для зменшення намокання тканини. При наявності такого покриття, краплі води скочуються з тканини, а не всмоктуються, що поліпшує її водостійкість і дозволяє зберегти мінімальну вагу намету навіть при мокрому тенті.

Внутрішні намети. Для внутрішнього намету найкраще підходять поліамідні тканини тексом близько 190t, плетивом Ripstop, і водовідштовхувальним просоченням WR, що не перешкоджає "диханню" тканини, але утримує краплі конденсату, що можуть накрапати з внутрішньої сторони тенту. Намети, в яких використовуються змішані тканини, відрізняються великою вагою і при намоканні всмоктують велику кількість води. Такі намети не придатні для експлуатації в складних погодних умовах і більше підходять для відпочинку на пляжі.

Дно. Матеріал дна намету добре характеризує "цільову групу", тобто відповідає на запитання: для кого зроблена цей намет. Наприклад, якщо намет розрахований на застосування в потужних мандрівках, правильним буде вибрати намет із дном з легкої і міцної поліамідної чи поліефірної тканини з водостійкістю 3000-10000 мм. А якщо ж намет буде використовуватися, як кемпінговий, для матрацництва, або стаціонарного табору, то можна вибрати намет із дном із надміцного, армованого поліетилену P.E. SHEET 10X10. Ця тканина абсолютно не промокає і відрізняється високою міцністю і стійкістю до стирання. Додатковим плюсом є вдвічі менша ціна, у порівнянні з тканиною для спортивних наметів. З мінусів можна відзначити високу твердість і підвищену вагу. Більша, ніж в інших тканин твердість приводить до збільшення розміру намету в упакуванні. Така тканина особливо підходить для використання у великих наметах, в яких часто ходять ногами, а не лазять рачки.

Вентиляційна сітка. Також дуже важливо звернути увагу на москітні сітки. Досить часто трапляється, що в дешевих наметах москітні сітки розраховані, скоріше, на африканського москіта, а не карпатську мошку, що вільно пролітає крізь неї в обидва боки.

4. Каркаси
Каркаси бувають внутрішні і зовнішні, тобто можуть знаходитись під тентом, або зовні. В умовах сильного вітру зручніше ставити намет із зовнішнім каркасом. Влаштовано це так: по гранях намету пришиті спеціальні гумки, вони перекидаються через дугу каркаса одним швидким рухом і фіксуються на гачку на тих самих гранях, або приліплюються "липучками".
Слід відразу зауважити: Вуглепластик - дуже дорогий матеріал і боїться ударів, тому каркаси з нього не роблять.
Каркаси бувають алюмінієві, зі сплавів алюмінію різних марок і склопластикові, що часто фарбують у чорний колір (тому їх часто помилково і називають - "вуглепластик").
Основними критеріями для вибору каркаса є: вага, твердість, пружність, міцність і ціна. З алюмінієвих каркасів поширені каркаси зі сплаву 7001, 7071, 6063 - їхні характеристики дуже схожі. Усі вони відрізняються низькою вагою, високою твердістю і пружністю (майже не мають залишкових деформацій), дуже міцні, але мають високу ціну - приблизно 4 у.о. за метр.
Склопластикові каркаси відрізняються більш ніж удвічі більшою вагою, великою твердістю і пружністю (абсолютно не мають залишкових деформацій), середньою міцністю (бояться сильних ударів, у результаті яких тріскаються уздовж) і мають низьку ціну - $1,5 за метр.
Ці розходження і визначають область застосування різних каркасів: для змістовного лазіння по горах і екстремальних умов експлуатації - алюміній; для матрацництва, стаціонарних таборів і дешевих наметів - склопластик.

5. Кілки
Кілки, як правило бувають двох типів: дроти і площини, вигнуті або вилиті певним чином. Дроти можуть бути загострені, або тупі на одному кінці і вигнуті у формі гачка на другому кінці. Інший тип, це коли по всій довжині кілок творить форму прямого кута, або півкола. На одному кінці загострений, а на другому або вирізана певна частина, щоб утворити виступ, або також вигнута, для фіксації шнура. Вони мають свої переваги і недоліки. Дроти краще і легше заганяти в твердий ґрунт, і легше вирівнювати. Кілки іншого типу краще тримаються в піску і менше піддаються згинанню.

6. Особливості пошиття
Добре пошиті намети мають наступні ознаки:

  • підсилені кордурою, або іншою щільною тканиною куточки з вшитими силовими швами-відтягненнями (петлями). Силовий шов відрізнити дуже просто: звичайно він виглядає як хрест, або буква "Z", причому прошитий кілька разів майже по тому самому місцю. Порушенням технології є виконання такого шва "дірочка в дірочку" або "рядок у рядок", оскільки відбувається надсічка тканини по шву і створюється передумова для відриву тканини.
  • крок прошиття не більше 3-х мм. - різні прибамбаси типу кишень, тасьми під стелею для підвіски ламп і сушіння речей, дубльований антикомариною сіткою вхід, а іноді і два.
  • дубльовані (посилені) тасьмою шви, або подвійні шви, називані в побуті "в замок" і "білизняним"
  • усі вільні краї повинні бути підрубані
  • посилений щільною тканиною люверс для встановлення на стійку
  • схили намету, розміщені під кутом 45 +-5 градусів.
  • вологозахисне дно з посиленими відтягненнями
  • відтягнення виконані з тасьми (стропи), подібної тієї, що ставлять на стяжки рюкзака.
  • силові шви виконані лавсановими нитками. Інші (навіть капрон і ЛХ) гниють при тривалому намоканні.
  • Шви на тенті і на дні намету повинні бути проклеєні спеціальною пластиковою смужкою.
Склав до купи і узагальнив ст. пл. Максим Залецький